Створення комісії з журналістської етики, спосіб її формування, її склад та повноваження досі викликає недовіру до цього органу у багатьох журналістів. Але, приступивши до роботи зі стартом передвиборного процесу, вона виступила з рядом ініціатив. Як заявили учора на прес-конференції у Києві представники комісії, наступного тижня на «круглому столі» провідним iнтернет-виданням буде запропоновано підписати договір за чистий Інтернет. Внаслідок того, що сьогодні український сегмент Мережі не регулюється законодавством, він став, як відзначила у своєму виступі член комісії Наталія Лігачова, «пристанищем журналістів, які називають себе незалежними, і одночасно рупором чорних технологій». Що обумовило, за словами керівника комісії Володимира Мостового, появу прикладів «неетичного висвітлення подій, втручання у приватне життя не тільки політиків, але й простих громадян». Учасникам прес-конференції були роздані у роздрукованому вигляді деякі останні матеріали «Версій», «Недовіри», «Граней- плюс» з виділеними фрагментами, де журналісти цих інтернет-видань і сайтів, на думку комісії, переступили норми журналістської етики. Як планують ініціатори, спочатку комісія «спробує домовитися про чистий Інтернет», а потім «називатиме конкретних авторів і сайти». При цьому, як було підкреслено під час прес-конференції, комісія залишається противником «чорних списків».
Крім того, як повідомив «Дню» Володимир Мостовий, найближчого четверга на своєму засіданні комісія обговорить перші дві заяви, що надійшли на її розгляд (нагадаємо, що комісія звернення розглядає тільки у письмовому вигляді). Одне — від приватної особи проти газети «Сегодня» і друге — від мера Запоріжжя проти ТК «Хортиця».
КОМЕНТАР
Олександр ШВЕЦЬ , головний редактор газети «Факты и комментарии»:
— Я не бачу необхідності у тому, щоб підписувати цю угоду, тому що ми ніколи не забруднювали Інтернет якимись вигадками або нісенітницями — при чому ні перед, ні під час, ні після виборів. І це повинно бути однією зі складових чесності в журналістиці у принципі. Я вважаю, що головне — не поставити підпис під обіцянкою комусь, а бути чесним перед самим собою, — це куди надійніше. Якби мені особисто запропонували підписати звернення «Журналісти — за чисті вибори»? Я не бачу необхідності у цьому. Кодекс журналіста не визначається складанням якогось протоколу якоїсь комісії. Це набагато глибше і відповідальніше. По-моєму, цьому й не вчать, і це не підписують, до цього потрібно прийти усвідомлено протягом довгого журналістського життя. Що ж до тих, хто себе поводить непорядно в журналістиці та політиці, то ви їх ніяк не зобов’яжете — тим більше, ніякими підписами. Тому що по відношенню до них це все виглядає наївно: вони поставлять підписи і будуть поводитися так, як вважають за потрібне.
P.S. «День» пропонує своїм читачам і експертам висловити свою думку з приводу проблеми «чистоти» українського Інтернет-простору
