Соціологи відзначили також високий рівень загального оптимізму українців, який, на їхню думку, допомагає нашій країні і досі уникати акцій масового протесту, широких громадянських конфліктів. На запитання: «З якими настроями ви вступаєте в новий 2002 рік?» 41% опитаних відповіло, що вони очікують змін на краще, і лише 14% з песимізмом дивляться у майбутнє.
Респонденти також відповіли на запитання, які дали змогу побачити, як українці оцінюють минулий рік з точки зору змін у своєму матеріальному становищі та в країні в цілому. Так, 16% опитаних зазначило, що за останній рік їхнє матеріальне становище покращилось, 40% відповіло, що воно залишилось незмінним, а 44% вважають, що їхній матеріальний стан дещо або значно погіршився. Коментуючи ці результати, Ольга Балакірєва зауважила, що в 1998 році останніх було аж 76%, що свідчить про те, що за останній час матеріальне становище наших громадян стало більш стабільним. Оцінюючи становище країни в цілому, 18% респондентів зазначило, що воно покращилось, 34% — що не змінилось, і 41% опитаних вважає, що воно погіршилось. Інший блок запитань соціологічного дослідження стосувався події, що має всі шанси стати подією року-2002 — виборів до Верховної Ради України. І хоч офіційно передвиборча кампанія розпочнеться лише з боєм курантів у новорічну ніч, соціологи все ж поцікавились, чи відчувають українці вже зараз яку-небудь активність політичних партій у своєму населеному пункті? Можна сміливо констатувати, що для 60% наших співгромадян парламентська кампанія розпочнеться справді лише 1 січня, бо досі вони жодних проявів активності політичних партій не побачили. Як поінформував журналістів директор Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко, так, передусім, відповідали сільські жителі. Очевидно, партії, що мають намір взяти участь у виборчих перегонах, на села з невеликою кількістю мешканців (читай — виборців) розмінюватися не хочуть. «Деяку» роботу з виборцями помітили 26% респондентів, а високий рівень активності політичних структур у своєму місті (районі) відзначило всього 5% опитаних. За результатами додаткового запитання, активність політичних партій здебільшого проявляється у вигляді виступів по телебаченню, радіо, і в пресі (51% респондентів помітили саме таку передвиборчу роботу), поширенні інформаційних та агітаційних матеріалів (51%) та у проведенні масових розважальних чи мистецьких акцій (концертів, виставок, спортивних змагань тощо) (21%).
Але, напевно, найбільш звичним проявом передвиборчої активності політичних партій є їх реклама на телевізійних каналах (лише 7% опитаних не бачили жодної політичної реклами). Яка, до того ж, часто відіграє вирішальну роль у ставленні виборців до тієї чи іншої політичної сили. Варто згадати хоча б феномен «зелених» на минулих виборах до парламенту. В цій кампанії, судячи з усього, «зелене» ноу-хау спробує використати Всеукраїнське політичне об’єднання «Жінки за майбутнє», яке завдяки вдалій рекламі та поки що незахаращеній політичній ніші вже вирвалось вперед у соціологічних рейтингах (за даними цього опитування, якби вибори відбулися наступної неділі, за це об’єднання проголосувало б 7,3% українського населення. Для партії, про яку ще рік тому ніхто не знав і не чув, це, погодьтеся, непогано). Політичну рекламу «Жінок за майбутнє» не бачило всього 17% респондентів (їх випереджає в даній номінації тільки партія «Яблуко» — її рекламу не бачило всього 13% українців). Найгірше становище з політрекламою у Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», партії «Трудова Україна», Аграрної та Народно-демократичної партій — більше половини українців її просто ніколи не бачили. Напевно скоро вони отримають можливість надолужити втрачене. А тим, хто бачив, вона здебільшого не сподобалася. До речі, політичним партіям не слід нехтувати рекламою, бо, як зауважують соціологи, 26% наших співгромадян заявляють, що можуть змінити свою думку під її впливом.
