Київська група «Стереоліза» дебютувала у Москві — на фестивалі жіночого року «Велика ведмедиця» у новомодному клубі «Естакада». «Стереоліза» була єдиною іноземною групою, запрошеною взяти участь у фестивалі. І хоч вже не можна говорити про виступи українських груп у Москві як про події незвичайні, виступ молодої команди у рамках концептуального фестивалю — явище все ж рідкісне. «Велика ведмедиця» проходила два дні. У Росії рок-форуми такого роду — не рідкість: наприклад, у Тюмені вже тричі відбувся схожий за концепцією фестиваль жіночого вокалу «Сирин». Але «Велика ведмедиця» все ж викликає особливий інтерес, і зовсім не тільки тому, що Златоглава престижніша за Тюмень. Виступати у «Великій ведмедиці» повинні були, в основному, початківці і маловідомі широкій публіці групи. Серед таких назв, як «Юта», «Дети Пикассо», «Рада і Терновник», «Бобслей», похвалитися власною знаменитістю могли хіба що Інна Желанна і легенда свердловського року Настя Полєва.
Приїхавши до Москви уранці другого дня фестивалю, «Стереоліза» негайно попрямувала до «Естакади». А там групі довелося відразу ж зіткнутися з першою організаційною складністю: про такі поняття, як райдер і саундчек, очевидно, через втому після першого фестивального дня, організатори забули зовсім. У результаті «Стереоліза» настроювалася більше двох годин.
Наступна неприємна несподіванка виникла вже на початку самого виступу: виявилося, що у барабанщика немає педалі для його установки. Довелося прямо на сцені позичити педаль у колег групи «Дети Пикассо», котра увійшла у їхнє становище.
Неоромантична «Стереоліза» дуже виділялася на фоні більшості інших учасниць (та й глядачів), об’єднаних вельми брутальною, так би мовити, панк-жіночністю. Однак групу дуже тепло прийняла публіка. Відразу після першої виконаної пісні пролунали оплески. Між іншим, перші того вечора, хоч «Стереоліза» виступала у фестивальному концерті четвертою. Ще більш дивно це виглядало, враховуючи повну відсутність інформації про групу у російській пресі. Як завжди, «Стереоліза» поєднувала елементи постановочного глем-року з сучасним підходом до технічної сторони, що дещо відрізнялося від більш агресивної і жорсткої подачi інших учасників фестивалю.
Критики також високо оцінили виступ «Стереолізи». За словами одного з найвідоміших ще за радянських часів російських музичних журналістів Олександра Кушніра, своїм виступом «Стереоліза» показала себе комерційно переконливим колективом з явним потенціалом.
