Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Договору по ПРО пророкують недовге життя

13 грудня, 2001 - 00:00

Можливість виходу Сполучених Штатів iз Договору по ПРО 1972 р. не є раптовою новиною — про це у Вашингтоні говорилося ще з минулого року як про необхідність. Радник президента Буша з національної безпеки Кондолізза Райс неодноразово наголошувала, що президент США залишається відданим створенню національної протиракетної оборони США, випробування різних елементів якої несумісні з вимогами Договору 1972 р. Очевидно, що ні зустріч між президентами Бушем та Путіним місяць тому на ранчо в Техасі, ні візит до Москви держсекретаря США Коліна Пауелла нічого нового до цієї теми не додали. США, як і обіцяли, витримали певний односторонній мораторій на випробування елементів новостворюваної НПРО, але обіцяють піти далі. Виступаючи у військовій школі в Південній Кароліні, президент Буш вкотре наголосив на тому, що війна з терором не може виправдати існування застарілих військових баз, програмного забезпечення чи систем озброєння, передає Бі-Бі-Сі. З одного боку, за словами Буша, афганська війна начисто переписала правила проведення бойових дій, з іншого боку, Буш знову наголосив, що держави- парії, які можуть отримати доступ до ракет дальнього радіусу дії та до зброї масового винищення, можуть розв’язати війну. Тут риторика не перетерпіла жодних змін.

Напередодні того, як інформація про плани США просочилася до мас-медіа, стало відомо, що сенат США ухвалив законопроект, згідно з яким в оборонному бюджеті Сполучених Штатів на 2002 рік на розробку національної системи протиракетної оборони призначається $7 млрд. (на $1,3 млрд. менше, ніж планувалося раніше). Отже, фінансове забезпечення вже визначене. Планується, зокрема, створення нових полігонів (у тому числі, на Алясці), введення в дію потужного радару. Створення системи НПРО передбачає й елементи морського базування. Випробування багатьох із них дійсно суперечить положенням Договору 1972 р.

Як це все буде сприйнято в Росії, залишається загадкою. З одного боку, зрозуміло, що російське керівництво не поспішає з реакцією, намагаючися не зруйнувати тенденцію до зближення між Москвою та Вашингтоном, зафіксовану в останні місяці на тлі антитерористичної операції та домовленостей про взаємне скорочення стратегічної наступальної ядерної зброї. З іншого — очевидно, що пріоритети, якими досі керувалися і в Москві, і в Вашингтоні, все ще потребують серйозного перегляду. Створення НПРО США дійсно завдасть серйозного удару по різним російським інтересам, якщо судити про них iз позицій Радянського Союзу, нехай і суттєво модернізованих в останнє десятиріччя. Вислови керівництва США не залишають сумнівів у тому, що Вашингтон, бажаючи спершу домовитися, все ж не забуватиме нагадувати, чиї інтереси важливіші і хто замовляє музику при вирішенні проблем глобальної безпеки. При цьому США, схоже, дійсно намагаються захистити себе від можливого ракетного удару з боку Північної Кореї чи Іраку, проте явно не тільки.

У числі можливих взаємних компромісів експерти як iз країн колишнього СРСР, так і західного світу вже називали модернізацію Договору 1972 р., який президент Буш ніколи не характеризував інакше, як спадщину «холодної війни», до сучасних умов. Це безумовно означатиме, що Росія погоджується на примат Сполучених Штатів — що далеко не всім до вподоби, і це очевидно з коментарів як неурядових експертів, так і, зокрема, представників російського Інституту США і Канади.

Ситуація, яка утворилася після 11 вересня, мінімізує можливості протистояння між США та Росією. З іншого боку, раціональний підхід до проблеми вказує, що нового витка гонки озброєнь на абсолютно новому технологічному рівні російська економіка не витримає, і це чудово розуміє російське керівництво. Шансів для блефу практично немає. Отже, зараз ідеться передусім про те, яким чином Москва може вийти з ситуації, зберігши при цьому своє обличчя. Наскільки можна зрозуміти з різних повідомлень, Сполучені Штати надають Росії час для пошуку варіантів. Тим більше, що після 11 вересня в Західній Європі з глухою опозицією планам США практично покінчено — знову ж таки на тлі беззаперечної підтримки Сполучених Штатів Євросоюзом і країнами НАТО в боротьбі з тероризмом.

Тепер, очевидно, варто очікувати опозиції вже в самих Сполучених Штатах — оскільки жодні з уже проведених випробувань не переконали в ефективності створюваної системи, яка між тим обійдеться платнику податків у чималий цент.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: 
Рубрика: