Опублікувавши у №213 інтерв’ю з керівниками Міжнародної організації захисту свободи слова «Репортери без кордонів» — віце- президентом Даніелем Жанка та членом ради Жаклін Папе — «Межа дозволеного», ми запропонували своїм читачам відповісти на два запитання, що стосуються проблем журналістської етики:
1. Чим, на вашу думку, викликаний перехід деякими журналістами у своїх публікаціях, сюжетах межі дозволеного: відсутністю морально-етичних принципів чи політичною заангажованістю?
2. Як ви вважаєте, від кого більше залежить журналіст — від смаків аудиторії чи смаків замовників?
Сьогодні ми публікуємо першу з відповідей — нашого постійного читача Владислава КОМОВА з Києва.
1. Перехід журналістами у своїх публікаціях межі дозволеного, норм етики, коли риються у «брудній білизні» або підносять матеріал тенденційно, в основному, зумовлений низькою культурою, а також політичною заангажованістю, суб’єктивністю світогляду.
У кожного журналіста переважає те чи інше. За висловлюваннями самих журналістів, статті, написані «за» або «проти» когось особисто, також однобiчно захищають чиїсь економічні інтереси або переслідують певну політичну мету, в основному — оплачувані. Думаю, це властиво більшості ЗМІ у світі. Вони просто зомбують, не даючи іншої думки.
Протидіють цьому демократичні ЗМІ, що дають можливість висловити протилежні думки, у тому числі й читачам (демосу). До таких ЗМІ я зараховую газету «День», бо тільки подача різних думок, особливо читачів, виключає зомбування. З двох протилежних думок читач сам віддає перевагу тому чи іншому.
2. Думаю, різні журналісти будуть більшою чи меншою мірою залежати від смаків замовника. Безумовно, кожен журналіст хоче сподобатися якомога більшій кількості своїх слухачів або читачів. Але якщо йому платять за статтю окремо від редакції, або газета дуже залежить від реклами, або він прихильник якоїсь партії чи ідеї, то для досягнення мети журналіст буде наполегливо нав’язувати свою чітко визначену думку, своє бачення проблеми. Тут можуть застосовуватися і недозволені прийоми, діятиме принцип: всі засоби хороші для досягнення мети.
На жаль, журналісти не завжди розкривають очі на те, хто стоїть за тими або іншими партіями чи кандидатами у депутати, хто їх фінансує, а отже, і чиї інтереси вони будуть захищати.
Думаю, обов’язок всіх чесних, патріотично налаштованих журналістів — довести до відома виборців усю відому їм інформацію з даного питання. Без цього виборцям практично буде неможливо визначити, чого вони можуть чекати, голосуючи за ту або іншу партію, за того чи іншого кандидата у депутати Верховної Ради.
