З 1 по 3 листопада театр ім. І. Франка, на сцені якого проходили гастролі Московського театру «Современник», був оточений натовпом бажаючих потрапити на широко розрекламовану виставу «Три товариші», поставлений Галиною Волчек за мотивами роману Еріха Марії Ремарка.
Зайвий квиточок питали ще біля метро. Щоб підійти до театру, треба було лавірувати між автомобілями, припаркованими навіть на тротуарі. Не лякала страждучих долучитися до мистецтва і чималенька ціна на квитки (від 350 до 700 гривень у партері, а на гальорці, так звані «студентські» — по 20 гривень). Супердорогі декорації; сотні костюмів; ексклюзивний екземпляр чудо-авто, «привида автошляхів» — «Карла», створений майстрами Волзького автозаводу; молоді зірки «Сучасника» у головних ролях — все це викликало небувалий ажіотаж. До того ж, це перший показ «модного» спектаклю поза Москвою. До Києва приїхало 90 (!) чоловік, три величезні вантажівки з декораціями. Загалом, видовище обіцяло бути вражаючим, або, щонайменше, фундаментальним.
Щодо фундаментальності — безперечно. Вистава триває чотири години, що нині є майже рідкістю. Тонни декорацій весь час трансформуються на різних рівнях, навіваючи спогади про «добротну» естетику 50-х років, так само як і численна масовка. Однак, це видовище витримали далеко не всі: частина публіки явно нудьгувала й після антракту стала стрімко покидати зал. Можна, звичайно, пояснити цю «втечу» незнанням Ремарка, взагалі, та його «Трьох товаришів», зокрема — твору, мало придатного для релаксації від трудів праведних у кінці тижня. Тема життя людини на незатишній землі у незатишному суспільстві вимагає від глядачів чималих душевних затрат, на які вони не завжди готові. Але чи тільки публіка винна?
Часом виставу було просто нелегко дивитися: вона розпадалася на окремі картини і фрагменти, а скоромовка молодих акторів не дуже сприяла виникненню контакту між артистами та глядачами. Шкода. Адже у спектаклі було зроблено спробу показати весь драматизм людини, нездатної щось змінити у навколишньому світі. Тетяна ПОЛІЩУК. «День»
P.S. Інтерв’ю з режисером вистави Галиною Волчек див. на сторінці "Тайм-аут"
