Зібралися в Лівадії, на нинішній 11-й заставі Прикордонних військ України. Саме цій заставі вирішено надати ім’я генерала армії Валерія Губенка, котру, як згадують, він дуже любив, піклувався про її будівництво вже в незалежній Україні. Це двадцята іменна застава в країні. Нині тут відкрили його музей і поставили йому пам’ятник. Хоч би з ким з офіцерів ми, журналісти, намагалися поговорити, всі, що буває не дуже часто, щиро казали про генерала тільки добре. Один капітан пригадав, як іще лейтенантом звернувся до нього по допомогу, й головний прикордонник країни співчутливо його вислухав і розв’язав проблему; майор розповів, як, «набравшись сміливості», пішов до нього на прийом зовсім у невідповідний час, і генерал його прийняв і не відмовив у переведенні в Крим через хворобу матері. Інші офіцери згадують, як він приїжджав до них на застави, і поводився з підлеглими зовсім просто, як колега, вникав у всі тонкощі служби. Словом, генерала прикордонники ще й нині люблять, і його пам’ять поважають.
Мітинг розпочав командувач Прикордонними військами України генерал-полковник Борис Алексєєнко. Було відкрито пам’ятник із барельєфом генерала, і всі виступаючі, котрі знали першого прикордонника України, зверталися до нього, як до живого, доповідали про свої справи, успіхи, проблеми. Друзі Валерія Губенка, його товариші по службі, згадували, як 1990 року генерал щиро підтримав рішення Верховної Ради України про прийняття Декларації про суверенітет, як першим присягнув на вірність народові України в Одеському прикордонному загоні і прийняв на себе командування Прикордонними військами нової країни, які треба було модернізувати й створювати практично наново.
Життя Валерія Губенка було, як і в усіх військових. Він народився 1939 року в Києві. Працювати почав у Мелітополі, але 1958 року був призваний у Прикордонні війська, які й стали його професією. Служив спочатку в Грузинському прикордонному окрузі, 1959 року вступив до Алматинського прикордонного училища. Служив у Закавказькому прикордонному окрузі, закінчив Військову академію імені Фрунзе, і 1980 року був переведений у Північно-Західний прикордонний округ. 1984 року закінчив академію Генерального штабу і служив начальником штабу Тихоокеанського прикордонного округу, начальником військ Забайкальського прикордонного округу, а 1990 року був призначений начальником військ Західного прикордонного округу, управління якого дислокувалося в Києві.
Генерали згадували, що саме Прикордонні війська першими з усіх військових формувань на території України під керівництвом генерала Валерія Губенка присягнули на вірність народові України. І саме генерал Губенко виконав рішення парламенту й указ Президента і зробив усе для становлення Прикордонних військ молодої держави. Під його керівництвом Прикордонні війська впорядкували державний кордон на нових ділянках — з Молдовою, Білоруссю, Російською Федерацією. Генерал Губенко багато зробив для створення інфраструктури кордону на нових ділянках, для створення правової бази нової української прикордонної служби, підбору кадрів і формування її командування. Розповідають, що й після 1995 року, будучи вже генеральним інспектором Генеральної військової інспекції при Президентові України, генерал Губенко до останніх днів не забував про справи прикордонників і допомагав їм усім, чим міг.
— Сьогодні пишеться нова історія Прикордонних військ України, — розповів журналістам у Лівадії командувач Прикордонних військ України генерал- полковник Борис Алексєєнко. — Сьогодні вже немає прозорих кордонів, змінився світ і з’явилися нові завдання для нас: боротьба з тероризмом і нелегальною міграцією, наркобізнесом і торгівлею людьми. Ми сьогодні переходимо на нову систему охорони кордону, впроваджено нову українську модель, яка відповідає світовим стандартам. Сьогодні наш східний кордон — це, по суті, кордон Євросоюзу, який запобігає проникненню нових видів світової злочинності в Європу. Сьогодні обличчя кордону — це не Карацупа із собакою, а абсолютно нові способи виконання бойових завдань за допомогою сучасної техніки та сучасної зброї. Основи цієї системи заклав іще генерал Губенко. На ділянках кордону з Росією та Білоруссю довжина ділянок, які охороняє одна застава, зменшена з 90—120 км до 25 км, що відповідає світовим стандартам. Значно посилено охорону кордону в Азовському морі і в Керченській протоці. Фактично на східному кордоні потік нелегальних мігрантів ми вже зупинили.
