Різку недовіру до Голови Державного комітету молодіжної політики Валерія Цибуха висловили учора на прес-конференції лідери молодіжних громадських організацій. На думку учасників прес-конференції реалізація державної молодіжної політики переживає глибоку кризу, незважаючи на сильну законодавчу базу. Молодіжні громадські організації не можуть ділити з центральним органом виконавчої влади відповідальність за некваліфіковану реалізацію молодіжної політики. На їхню думку відповідальність повністю лежить на В.Цибуху, який своїми непрофесійними діями та чисельними помилками повністю дестабілізував роботу Державного комітету, зосередив увагу на роздмухуванні конфлікту в молодіжному середовищі. Як приклад, за словами заступника голови УНКМО В.Точеного, В.Цибух заблокував рахунок УНКМО, внаслідок чого було зірвано близько 60 програм. За підрахунками лідерів УНКМО із 72 місяців, з 95 року органи виконавчої влади 54 місяці займалися реорганізаціями, яких усього було проведено 6, і лише 18 місяців своєю безпосередньою діяльністю. Між тим проблеми молоді, такі як безробіття, стипендії, пільги, житло, безкоштовне навчання залишаються невирішеними. А бюджетний запит видатків на молодіжні програми на 2002 рік, підписаний В.Цибухом удвічі менший ніж минулого року. Ще однією причиною поглиблення кризи є недосконалість системи реалізації державної молодіжної політики, яка передбачає що один орган виконавчої влади займається одразу вирішенням проблем молоді, спорту та туризму. Це є унікальною та архаїчною формою, що існує на сьогодні лише в Киргизстані.
Втручання з боку влади у діяльність молодіжних організацій, з метою встановлення контролю та «одержавлення» молодіжного руху призвело до наполегливого прагнення молоді створити систему, яка б не дозволяла втручання держави у молодіжну політику, наприклад, вибіркове ставлення до молодіжних і дитячих громадських організацій, дискримінаційна політика по відношенню до їх ініціатив, яка вмотивована конкретними політичними інтересами. Більшість молодіжних організацій до формування та реалізації державної молодіжної політики недопускаються. Постає питання, а як бути тим організаціям, які не поділяють певних політичних поглядів?
