Олександр ПАСХАВЕР , президент Центру економічного розвитку:
— Все залежить від того, якою буде ця війна. Якщо вона буде маленькою й переможною, то навіть буде стимулювати економіку. Якщо вона буде затяжною та невдалою, — навпаки. Я боюся, що перший варіант малоймовірний. Коли це буде вимальовуватися, скажімо, через місяць (економіка — взагалі система інерційна), і буде видно, що Америка вгрузає і не в змозі вирішити поставлені завдання, або не буде яскравих подій, пов’язаних із зменшенням терору або небезпеки терору для населення, то ослаблення економіки цілком можливе. Адже стан американської економіки найбільше залежить від настрою населення країни і набагато менше — від стану міжнародних відносин. Тому найбільш вагомим і яскравим чинником я б назвав зменшення небезпеки для населення Сполучених Штатів. Терористичним ударом проти США було, насамперед, порушено ту одну з небагатьох фундаментальних властивостей (багатство, сила, безпека), якими гордиться американець, але безпека серед них є головною. Якщо американський уряд покаже середньому американцеві, що безпека підвищилася (я впевнений, що саме на це, а не на помсту терористам спрямовані всі дії уряду США), якщо такі яскраві ходи будуть, то економіка не постраждає. Якщо ж населення почне переконуватися в зворотньому, в тому, що уряд не спроможний підвищити його безпеку, то попит на акції і товари поменшає, а заощадження (наприклад, у золоті, нерухомості, землі) збільшаться, тобто гроші почнуть виводитися з активного обігу — буде зафіксовано пригнічення американської економіки. Безпосередньо на економіці України це ніяк не відіб’ється. Але опосередкованого впливу не уникнути. Україна дуже залежить від експорту своїх товарів. Однак тут дуже складні зв’язки. Зараз важко передбачити, чи буде внаслідок падіння американської економіки пригнічена також економіка всього світу або ж, навпаки, вона буде конкурентно розвиватися. Чи відкриються в цьому випадку перед експортом України нові можливості чи ні? Принаймні, українська економіка дуже слабка, і для неї будь- які можливі потрясіння здатні потягнути за собою небезпечні наслідки. Один з них: зірветься слабкий стимул до зростання, який наявний зараз.
Борис СОБОЛЄВ , президент Першої інвестиційної групи:
— Я не бачу великих загроз для економіки США. Особливо у тому випадку, якщо арабські країни — експортери нафти, будуть поводитися спокійно. В цьому випадку й вся світова економіка буде спокійна. Ніскільки не вплине цей конфлікт і на економіку України. Інтегрованість України в світове господарство та її вага у ньому настільки неістотні, що чекати якихось потрясінь не доводиться. Правда, згодом розрахунки у доларах доведеться диверсифіціювати, перейти на європейські валюти — насамперед, швейцарський франк та євро. Ці запобіжні заходи повинні входити в нашу довготривалу політику, спрямовану на те, щоб забезпечити наші активи, в тому числі ті, які пов’язані з оперативною експортною діяльністю. Тоді ми зможемо відчувати себе у безпеці, оскільки будемо мати більший вибір розрахункових елементів в управлінні золотовалютними активами.
Макс ГОЛЬЦБЕРГ , заступник директора Міжнародного інституту менеджменту, завідуючий кафедрою економіки та фінансів:
— У зв’язку з останніми, досить неординарними, подіями в Афганістані хотілося б пригадати відоме твердження — «Фондовий ринок не має минулого». Кидається у вічі, що багато бірж сьогодні закрито. Проте прогнозувати зміну ситуації на ринку досить складно. У минулому (Перл Харбор, події в Іраку та індекси акцій американських компаній падали, інвестори намагалися позбутися цінних паперів та вкласти свої кошти в альтернативні ресурси. Наприклад, у золото. Через деякий проміжок часу було наявним зростання котирування відповідних акцій. Разом з тим, спостерігалося підвищення вартості акцій підприємств ВПК, а також «циклічних» акцій компаній, які працюють безпосередньо на воєнну промисловість.
На сьогоднішній день потрібно чекати могутнього перерозподілу бюджетних коштів США, які витіснять всі інші складові капіталу. Швидше за все, відбудеться не тільки підйом «воєнно-наступальних» підприємств США та Великої Британії, але й «захисних». Це зумовлене тим, що ці країни побоюються повторення терактів. Такий перерозподіл, ймовірно, буде супроводжуватися зниженням активності підприємств інших, не пов’язаних з ВПК, галузей економіки. Серйозні складнощі можуть виникнути у туристичній, цивільній авіації, індустрії розваг та інших галузях.
Складно відповісти і на запитання: «Чи впорається уряд США з взятими на себе зобов’язаннями масштабної соціальної та розширеної медичної програм?»
Ймовірно, на незначний час відбудеться зниження курсу долара. Правда, не треба забувати, що і європейські держави взяли участь у бойових діях. Однак, прив’язувати курси валют до подій в Афганістані не треба. Нічого «обвального» швидше за все, відбуватися не буде. Співвідношення долар-євро буде залежати передусім від того, наскільки країни ЄС зможуть координувати свої бюджети і макроекономічні показники.
Щодо курсу гривні по відношенню до долара, то тут також все буде залежати від кон’юнктури попиту-пропозиції внутрішнього ринку.
Олексій ПЛОТНІКОВ , доктор економічних наук, професор, завідуючий відділенням міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України:
— Сьогодні прогнозувати ситуацію в економіці США, Великої Британії та інших країнах, які взяли участь у воєнних діях проти Афганістану, досить складно. Ця акція тільки почалася й незрозуміло, як довго вона буде тривати. Можна точно стверджувати, що воєнні дії викличуть пожвавлення воєнно-промислового комплексу та збільшення замовлень на продукцію воєнної промисловості. Ймовірно, що акції цих компаній дещо виростуть у ціні. Щодо інших галузей економіки США, то тенденція до їх падіння мала місце і до подій 11 вересня. На мій погляд, навряд чи потрібно пов’язувати загальноекономічні тенденції з розгортанням воєнних дій.
Не треба прив’язувати і співвідношення курсу долара до євро загалом до подій 11 вересня. Правда, за моїми прогнозами, у зв’язку з останніми подіями, можливо, станеться певне зміцнення позицій євро. Але через деякий час все повернеться на круги своя і найшвидше через півроку 1 євро буде коштувати 85 — 90 центів США.
Необхідно відзначити, що Афганістан — це не та країна, де активно працює американський капітал. Так що значного падіння курсу долара США і акцій американських компаній не передбачається. Потрібно зазначити також, що країни арабського світу або підтримали воєнні дії, або залишилися нейтральними. Відповідно стабільними залишилися й ціни на нафту. У зв’язку з цим яких-небудь потрясінь для фондового ринку я не бачу.
