Одного разу мені потрібно було знайти інформацію про те, як в наш час в Японії святкують ханами — давнє свято милування квітучою сакурою. Це було навесні, коли сакура якраз буйно розквітла, і статей на потрібну мені тему в Інтернеті знайшлося безліч — на сайтах англомовних газет, що виходять в Японії. Серед них виявилося багато цікавих: зворушливих і іронічних, грунтовних досліджень і картинок-зарисовок. Не було в них тільки одного — погляду зсередини, погляду японця. І не дивно, адже статті були написані переважно американцями і європейцями, що мешкають в Японії, і адресовані, мабуть, такій самій читацькій аудиторії. Подібні англомовні газети існують, очевидно, у більшості країн світу. Всі вони мають свою індивідуальність, свої фірмові «примочки», і в той же час основа, схема у них загальна — схема міцної, якісної «регіональної» американської газети, що містить багато корисної місцевої інформації, новин, порад, оголошень тощо. Різниця у назві газети (скажiмо, «Джапан Таймс», а не «Сіеттл Таймс»), і в деякому «місцевому колориті»: японських (чеських, українських) слiвцях, назвах місцевих страв тощо. Чимось ідея подібних газет нагадує мені ідею транснаціональних фаст-фудових компаній. Практично в будь-якій країні світу, завітавши до «Макдональдсу», ви можете бути впевнені, що побачите там звичні бутерброди і морозиво, звичну уніформу персоналу, звичну гарантовану якість їжі. Але є і відмінності: у токійскому «Макдональдсі» вам, напевно, запропонують більший вибір рибних страв, в київському деякий час подавали гамбургери з салом.
Продовжуючи цю гастрономічну метафору, можна додати, що іноземець, який хоче познайомитися з українською національною кухнею, навряд чи обмежиться «салобургером». Скоріше за все, він зайде хоча б до «Швидко» або «Домашньої кухні» скуштувати вареники і борщ з пампушками. А якщо він хоче не просто дізнатися, але і зрозуміти, що відбувається в Україні, напевно, йому варто подивитися на неї не тільки очима західних журналістів, але й очима українських репортерів, аналітиків, оглядачів. Для такого читача і був більше трьох років тому створений щотижневий англомовний дайджест The Day , в якому зібране все найкраще, цікаве, важливе з того, що було надруковано у «Дні». І газета знайшла свого читача. Статистика відвідувачів нашого веб-сайту показує, що газету читають від Канади до тієї ж Японії, як українською/російською, так і англійською. Географія читацьких листів, які приходять до The Day , так само різноманітна, як і їх зміст. Європеєць, який мешкає в Америці, пише нам про проблему торгівлі «живим товаром», про українок, що приїжджають за кордон на запрошення «шлюбних агентств» і про тих, хто потрапляє у дім розпусти, і просить газету опублікувати статтю на цю тему. Американець, який мешкає в Азії, випадково натрапив на наш сайт, коли шукав потрібні для його роботи відомості про українські фірми, і, за його словами, «не міг відірватися від цієї чудової еклектичної суміші культури, економіки, новин, поки не дочитав до останньої сторінки», а в кінці листа цікавиться, як живуть іноземці у Києві — можливо, він також приїхав би пожити і попрацювати тут. Канадська школярка питає, де можна знайти інформацію про Україну і де в Канаді можна купити український прапор: їй це треба для домашнього завдання, вона знайшла нашу газету в Інтернеті і вирішила звернутися по допомогу. Її однолітка з України, кримська татарка, непоганою англійською мовою дякує газету за те, що вона допомагає їй вивчати і удосконалювати свою англійську, і за те, що газета розповідає про Україну людям у всьому світі. Ці і інші листи, що я переглянула в архіві і в пошті останніх днів, перш ніж писати цю замітку, створюють щось на зразок колективного портрету наших читачів. У них різні погляди і переконання, різний життєвий досвід, вони належать до різних народів і культур, але є і загальне: зацікавленість, а у багатьох — щира любов до нашої країни, бажання дізнатися про неї більше, можливо, допомогти їй справою або порадою в розв’язанні її проблем. А можливо, і в чомусь у неї повчитися. І це ріднить їх не тільки між собою, але і з командою «Дня».
