Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тварини відчувають людей,

впевнені співробітники Київського зоопарку
5 вересня, 2001 - 00:00

Столичний зоопарк створений за ініціативи Київського товариства любителів природи, його секретарем Геннадієм Андрійовичем Гудзинським, поляком за походженням. До речі, спочатку зоопарк розміщувався на території нинішнього ботанічного саду, біля університету Шевченка. Велику увагу тоді йому приділяли професори біологічного факультету університету. Порівняно з сучасним, це звичайно був міні-зоопарк, адже нинішній — це майже 40 гектарів в центрі міста. Тварини утримувались, на благодійні пожертви, не було екзотичних тварин. У війну він був зруйнований: на його території стояв німецький військовий гарнізон. Після звільнення Києва залишились тільки деякі старі будівлі: нині існуючий ведмежатник, старий лев’ятник і слоновник. Багато тварин було вивезено в Кенігзберг, деякі загинули під час бомбардувань. І лише після війни зоопарк почав набирати звичного нам вигляду. Деяких тварин повернули, проте небагатьох, не на всіх збереглися документи.

— Зараз у зоопарку близько 350 видів тварин, — розповідає завідуюча науково-освітнім відділом зоопарку Любов Коротка. — Створено хорошу колекцію птахів, будуть доукомплектовуватись пари. Два роки тому привезли самця горили, слониху. Поповнення колекції й закупівля нових тварин — справа досить дорога, і, часом, перевезення коштує дорожче за саму тварину. До того ж тварини проходять довгий адаптаційний період. Кожна країна має свій перелік тварин, яких можна вивозити-ввозити в той чи інший період року, пов’язані з ветеринарними нормами або ж якимось захворюванням. Так, ми хотіли б отримати жирафу з Південно-Африканської республіки, але там карантин на три роки. Є сенс, безумовно, почекати, щоб придбати хороших, повноцінних тварин. Потрібно також враховувати і вік звірів. Наприклад, слони живуть 70 років, жирафи до 40. До речі, нашому слону 31 рік, тобто він ще зовсім молодий. Стан приміщень, вольєрів, харчування, ветеринарне обслуговування — ось ті кити на яких тримається зоопарк.

Тварини відчувають людей, які за ними доглядають й реагують навіть на запах одежі людини. Тут працюють люди віддані своїй справі. Тому ж слону потрібно щодня подати 150 кг корму, прибрати за ним і це все вручну. А у працівників по догляду за тваринами зарплата зовсім невеличка — 130—170 грн. Є такі види тварин, яких у природі залишилось десятки, проте вони збереглися в Київському зоопарку. Це й людиноподібні мавпи, білокоготні ведмеді, яких занесено до Червоної книги. Торік ми святкували народження тигренят.

Поряд з розведенням зникаючих тварин зоопарк займається ще й науково-просвітницькою роботою. Важливо, щоб люди могли не лише прийти й подивитись, але й дізнатись щось нове про тварин. Зараз в столичному зоопарку розпочалась реконструкція. Через сім років будемо відмічати 100-річчя. Спонсорів зоопарк не має, й практично не окуповує себе (лише для утримання пари слонів потрібно близько 50000 доларів), тому весь фінансовий тягар лягає на плечі держави. Мерія профінансувала будівництво віварію — для денних хижих птахів — грифів, стерв’ятників, вольєр для страусів. Нещодавно відкрито парк скульптур — Парк Юрського періоду.

Леся ШАПОВАЛ, «День»
Газета: 
Рубрика: