Олег ПАНЬКIВ, директор середньої загальноосвітньої школи села Ясен Івано-Франківської області, вчитель фізкультури з 26-річним стажем , вважає, що для того, щоб можна було щось змінити в освіті, треба суттєво поліпшити матеріально-технічну базу школи, що й змінить сам процес навчання. Наступним кроком, вважає Олег Миколайович, має стати створення умов для залучення на роботу в школи якісних педагогічних кадрів.
Молодий учитель фізмат- ліцею № 208 Олена ПАВЛЮК з гіркотою відзначила, що багато дуже хороших викладачів, з якими вона працювала, залишили улюблену роботу і пішли з школи, бо їх нікому було матеріально забезпечувати. Вчителька переконана, що діти повинні отримувати все найкраще, і насамперед — висококваліфікованих учителів, що потрібно обов'язково робити щось для того, щоб зацікавити вчителя в результатах своєї праці: «адже жахливо, що навіть самі вчителі перестають цінити значущість своєї професії». Олена Павлюк пропонує запровадити у школі вивчення предметів за вибором, у якому допомагала б орієнтуватися шкільна служба психологів.
Система освіти в Україні загалом поки ще залишається досить консервативною. Від того, як сьогодні підготовлені вчителі, як організована робота шкіл, як діє освітня ієрархія, як ставляться працівники самої галузі до освіти, а також ті, хто приймає політичні рішення, до модернізації освіти, — залежатиме й результат реформування. Адже найцінніші нововведення в ситуації, не підготовленій до змін, не дадуть позитивних результатів, а тільки створять погану репутацію реформам як таким. Ми ж повинні виховувати підростаючих громадян нашої країни так, щоб вони були здатними жити й продуктивно працювати в суспільстві, яке стає все більш динамічним і складним.
Майбутня абітурієнтка Педагогічного університету, а поки що учениця 11 класу школи № 302 Києва Олеся КАРЛОВА , яка хоче стати психологом-соціологом, ось що каже про своє бачення основних моментів реформування освіти: «Становлення характеру відбувається у шкільному віці. В цей час підліткам особливо важлива підтримка з боку старших, тому потрібно змінювати ставлення вчителя до учня на таке, щоб учень бачив у своєму вчителеві друга та вихователя. А ще у школі повинні викладати не окремі предмети, а культуру життя. Я б упровадила до шкільного розкладу такий предмет, як психологія, щоб навчити людей краще розуміти один одного. Щоб посилити патріотичне виховання, треба створювати такі товариства, які могли б реалізовувати можливість молоді робити щось корисне для своєї країни».
Розмова ж зі студентами старших курсів столичного педунiверситету iменi Драгоманова вийшла дуже сумною — більшість не збирається працювати у школі тільки через низьку оплату педагогічної праці, хоч вважають професію вчителя привабливою для себе. Природно, що про реформування освіти ця молодь поки не думає...
Науковий співробітник лабораторії педагогічних інновацій інституту педагогіки АПН України Віра ЧУДАКОВА досліджувала мотиви, які спонукають вчителя до інноваційної діяльності, чинники, що впливають на це, перешкоди та ускладнення, які виникають при впровадженні інновацій. Результати її роботи продемонстрували, що вчителі здебільшого не стільки стурбовані матеріальними прибутками від своєї інноваційної діяльності, скільки соціально-моральним визнанням своєї роботи і зменшенням для них погодинного тижневого навантаження для звільнення часу, відведеного творчості. Проте дослідження показали, що більша половина тих, хто зайнявся інноваційною діяльністю, була вимушена її припинити через нестачу матеріальних коштів. Зовнішнім же чинником, який сприяє нововведенням у школі, є атмосфера в педагогічному колективі, у створенні якої велику роль грає директор школи. «Професійне самовдосконалення, — каже Віра Петрівна, — результат свідомої взаємодії фахівця з конкретним соціальним середовищем, у ході якого він реалізовує потребу виробляти в собі особистісні якості, що відповідають соціальним вимогам, умовам професійної діяльності та особистісній програмі розвитку і приносять успіх як у професійній діяльності, так і в житті загалом. Психологія ж управління самовдосконаленням педколективу полягає в оцінюванні та корекції мотиваційного середовища навчального закладу і самовдосконалення окремих членів колективу, у формуванні їх готовності до інноваційної діяльності».
Робота вчителя з кожним роком стає дедалі складнішою: глобальний ринок постійно підвищує планку своїх вимог до школи. Вчителям доводиться дедалі більше задовольняти потреби учнів, різноманітні і щоразу нові, не відставати від технологій, які стрімко змінюються у своїй галузі, а також відповідати вимогам усіх верств населення щодо бездоганності в культурі взаємин.
На жаль, у школах України поки ще не створено умов для того, щоб учитель став творчою особистістю, і що більшість учителів, як і раніше, продовжують чекати вказівок зверху. Сьогодні у школі треба створювати модель майбутнього суспільства, а вчитель повинен стати експертом у сфері змін. При зарплаті вчителя, яка вдвічі менша за прожитковий мінімум, ці проблемі вирішити неможливо, та й саме по собі вирішення проблеми оплати не змінить ситуації на краще, бо творчу особистість може виховати тільки творчий учитель.
Продовження теми на сторінці "Подробиці"
