Говорити, що українська ментальність характеризується приказкою «моя хата скраю», було б щонайменше несправедливо. «Наші», які пожили в Америці, стверджують, що більших індивідуалістів і недоторканих, ніж там, годі й шукати: хай там будь- що коїться в будинку сусіда — аби мене це не зачіпало. Ця позиція відбивається навіть в американському гуморі. Проте нинi не про нього й не про гумор зокрема.
Програма Ольги Герасим’юк «Без Табу» на каналі «1+1» неодноразово спростовувала усталений стереотип — співвітчизники сучасності черстві й безсердечні. Річ навіть не в незліченних посилках і переказах, які обрушуються на героїв програми, що переживають труднощі, розчарування й просто справжні трагедії. Важливо інше: реципієнти «Без Табу» не залишаються байдужими. Навіть тоді, коли особливої допомоги від них і не вимагають.
Серед випусків «Без Табу» з Ольгою Герасим’юк є історії, ставлення до яких у глядачів програми вельми полярне. Захоплення й хула йдуть пліч-о- пліч, а сама ведуча балансує на лезі бритви. Після однієї такої суперечливої історії на неї обрушився потік листів від завзятих віруючих. Цитуючи Біблію й закликаючи до моралі, автори посилали на адресу героїв програми й ведучої прокляття. Вельми красномовний індикатор нашого суспільства.
Сама ж Ольга зізнається, що такi історії вчать її ставитися до життя лояльніше. Періоди бурхливих, поривчастих обвинувачень залишилися в молодості. З роками прийшли мудрість і розуміння неоднозначності цього життя. Можливо, те саме сталося i з героєм одного з «Без Табу», який усвідомив свою інакшість у 40-річному віці.
Історія чоловічого кохання. Одна iз найсуперечливіших тем — гомосексуалізм — знайшла своє відображення й у «Без Табу». Сім’янин, батько двох дітей прийшов до дружини з каяттям і попросив, що називається, відступного. У його житті з’явився інший об’єкт кохання. Дружина все зрозуміла, прийняла, вибачила. Їхні стосунки взагалі складно усвідомити людям ортодоксального мислення. Але дивно, що як ніхто інший зрозуміли свого батька діти. Вони рвалися виступити на телебаченні й сказати, як сильно вони його люблять і поважають. Вони не боялися «ганьби», косих поглядів, насмішок однокласників і ворожості нашого нетолерантного суспільства. Вони виявилися набагато сміливішими за представників сексуальних меншин, які сиділи в студії на зйомках програми.
Ольга Герасим’юк: «Ми переживали їхнє повернення в рідне місто. Але ви знаєте, разючий ефект: у хлопчика вчителька вперше зібрала клас і провела бесіду про кохання, про те, що воно буває й таким, i таким, і що треба до цього ставитися з розумом. Питання про те, чи слід розповідати дітям про статеві стосунки, вже вирішено. Але чи слід їм знати про одностатеве кохання — це питання майбутнього. I мені розповідали, що хлопчик нині користується величезним авторитетом і повагою саме тому, що він не побоявся сказати, що в нього ось так у сім’ї. Те саме й у дочки героя. Тут вийшов зворотний ефект. Напевно, тому, що ми говорили не про бруд, а абсолютно про інше. I ще мені розповіли, сама ця чоловіча пара, що їх на роботі дуже добре зустріли, навіть, по-моєму, влаштували вечірку i привiтали.
Але, наприклад, після зйомки цього сюжету до мене підійшов молодик і запитав: «Чому ВИ про це заговорили?» Я відповіла, що вважаю за обов’язок вислухати кожного. Ми довго з ним сперечалися, його резюме було жорстким: Сибір для таких є. Йому було років 17, але я розраховую, що він подорослішає й, можливо, зміниться його ставлення. Тут не обов’язково любити, важливо розуміти, що в кожного є право бути іншим».
Людям складно змиритися, що в когось не так, як у всіх. Чи це винувате в нашому випадку радянське виховання, чи це в природі людській, але ще одна «неоднозначна» пара так само змусила глядачів дискутувати з піною біля рота.
Історія про нерівний шлюб. Незвичайна пара. 70-літній чоловік і 15-річна дівчинка. Історія з мексиканського серіалу. Дуже гарна зачіпка для бульварної преси, як цей випадок й описали російські журналісти. Але «Без Табу» несе абсолютно іншу інтонацію. Колишній сільський Казанова взяв на себе турботу про дівчинку з неблагополучної сім’ї. Мати-алкоголiчка здала її в інтернат. Він забирав на вихідні дівчинку до себе. Коли вона у 13 років завагітніла, заборонив робити аборт і вирішив одружитися з нею. У справу втрутилася прокуратура. Ветерана війни, заслужену людину засудили, але за амністією незабаром випустили. Село, в якому вони живуть, розділилося на два фронти: одні вважають ситуацію позитивною, було, мовляв, безпутне дівча, а стала господинею. Чоловік переписав на неї все нажите майно, після чого з ним посварилися дорослі діти. А перша дружина — вже зовсім старенька — взяла на себе відповідальність виховувати й дівчинку, й дитину в разі смерті чоловіка.
О.Г.: «Унікальна історія з позиції цих жінок! Хоча більшу увагу, звичайно, було приділено самому подружжю. Їхня історія викликала безліч негативних і позитивних емоцій. Одна глядачка як приклад навела серіал «Корольок — пташка співоча», де чоловік допоміг, але не переступив меж дозволеного, зберіг для майбутнього кохання. Це була одна з небагатьох історій, у якій глядачі дискутували. У щойно відкриту душу не завжди делікатно впускати думки присутніх глядачів. Наприклад, немолоді чоловіки вважають, що це дуже добре. Молоді — що погано, жінки обурені. Але це один iз тих сюжетів, де ми не пропонуємо взяти життєвий приклад, а обговорюємо реальну ситуацію, для якої в кожного знайдуться аргументи i за, i проти».
