Навколо візиту Папи Римського Івана Павла II в Україну ще довго точитимуться дискусії — і яке реально цей візит мав значення для країни, і якими були його релігійні й політичні цілі, і яку роль відіграв він у біографії мандруючого Понтифіка... Я й сам встиг уже порозмірковувати і про російсько-українські контексти, і про те, чим відрізняється немов би насамперед політичний візит до Києва вiд історично-релігійного й дуже особистого візиту до Львова... Однак зараз хочу сказати не про це, а про телевізійні пріоритети...
В день, коли Папа молився біля Бабиного яру, його поява там стала головною новиною у багатьох світових ЗМІ. Всі ми зрозуміли, що стали свідками історичної події, торжеством намагання людини взяти на себе всі скорботи минулого сторіччя... очевидно, що це дійсно була новина № 1.
Що показувало цього дня Російське телебачення? Першою новиною було вбивство чеченського польового командира Арбі Бараєва, відомого не тільки численними злочинами, а й підозрою у тісних контактах із російськими спецслужбами... Операція силовиків була пропагандистськи відпрацьованою: кожних дві години по одному з каналів можна було побачити труп і коментар чергового військового...
Отже, ми маємо дві, як кажуть телевізійники, «картинки» — Папу біля Бабиного яру в Україні і труп Бараєва в Росії... Несподівано виявилось, що в дні візиту Понтифіка Росія й Україна живуть ніби в різних світах, відмінних за системою цінностей... Що наше суспільство чує — а може, і відчуває — протест проти насильства в час, коли у сусідів це насильство стає буденним, звичайним, просто теленовинним...
І це перший важливий підсумок візиту Папи — підсумок, який можна зробити навіть тоді, коли Іван Павло II ще продовжує знаходитися на українській землі... А будуть й інші — як на мене, саме цими днями Росія і Україна почали непомітно, повільно, однак розходитись по різних кутах цивілізації... Звісно, це позначиться на нашому житті зовсім не відразу, це не є питанням реальної політики, однак є питанням поступового зменшення російського впливу, російського авторитету... Керівники Росії — Єльцин, а потім Путін — все ж таки помиляються, коли зволікають із візитом Папи... Саме Іван Павло II має точне відчуття історії і артистичне вміння творити історію просто на очах людей, до яких він приїздить. І задається певний вектор — який має ще прорости, як зерно... Наступний Папа може бути вже зовсім іншою людиною. Головне — що до України першим з римських первосвящеників прибув саме цей Папа. І що Росія до нього може вже не встигнути...