У Києві, на батьківщині першого вітчизняного електричного трамвая, ведеться його безпощадне і планомірне знищення. Ще трохи, і трамвай, без якого, здавалося, Київ також неможливий, напевно, залишиться тільки пам’ятником у бронзі на Подолі.
Зрозуміло, трамвай не потрібен і навіть заважає і начальству, і табунам водіїв авто, які дивляться на «дурну пику трамвая» з вікон своїх персональних і особистих машин. Заважає. Хоч і записано у правилах дорожнього руху: «Всім видам транспорту поступатися дорогою трамваю».
Трамвай потрібен абсолютній більшості звичайного народу для необхідного пересування на ньому. З покоління у покоління. І старому, і малому, і середньому киянину.
Не тут-то було! Останнім часом знято десятки кілометрів рейок і багато зупинок. Я підходжу до звичної зупинки на Площі Перемоги і разом з колишніми трамвайними пасажирами вже не можу піднятися до Львівської площі, Сінного базару iз сіткою, Інституту ортопедії на милицях, Будинку художників з етюдником — залізним, зручним шляхом. Не можу поїхати і вниз, на Байкове, здавалося б, вічною трамвайною дорогою. Ні рейок, ні маршруту.
По Саксаганського і Комінтерна не їздять вже трамваї! На вокзал з чемоданами і назад від поїзда — як припхатися? Історичний № 1 став провінціалом: до Борщагівки і назад до Перемоги. Якої? Антитрамвайної. Немає маршруту № 6 — через все місто, від Палацу спорту до Подолу. Вже не їздять довгими рейсами на Солом’янку і до Залізничного масиву. Від центру — до моста Патона, у Дарницю і далі, куди зовсім недавно ходив № 27.
Підходжу до звичної зупинки біля метро «Арсенальна», щоб вийти на недалекому Печерському районі. Даремно. І тут трамвая немає. Треба втискуватися у великий переповнений автобус чи віддавати гривнi і гривнi в «маршрутці», де людям вищим, ніж метр з кепкою, і не сісти і не встояти. Особливо з сумками.
Винятково «для упорядкування руху» розпорядженням міської адміністрації вже закрито з десяток звичних, зручних трамвайних маршрутів. Щоб у майбутньому (або до якогось ювілею) замінити тролейбусами, що ходять у нас відомо як часто.
Так це ж все — щоб не було трамвайного гуркоту і на славу екології робиться. Для вас робиться, дурні. Зручний і місткий, вже і швидкісний, трамвай не стільки гуркотить — скільки є екологічно чистим видом громадського транспорту у нашому димному і схильному до чорнобильських вітерців місті з тисячами вихлопних автотруб.
І ще турбота про пасажира з боку адміністрації. Безпека! Врахували, що наше місто розташоване переважно на горбах і спусках. Небезпечно їздити на трамваї (випадки у Дніпродзержинську та Нижньому Новгороді). А на якому транспорті у нас безпечно їздити?.. Чому трамвай гірший?..
Та ми ж вийшли на європейський шлях. А ви хочете туди пхатися зі своїми застарілими мастодонтами-трамваями? Чи не краще вулиці розширити, монументи спорудити, а тротуари вистелити морем плиток?! Які трамваї, кому вони потрібні? Ми ж у Європі!
Саме у Європі, та й по всьому світу, той, хто має очі, побачить розквіт і дбайливе ставлення влади до трамвайного руху! Що таке трамваї, наприклад, у Німеччині? Вони багаточисленні, їздять по всьому місту, їх маршрути розбиті по зонах і оплаті. І між містами вони курсують. Найважливіший громадський транспорт мільйонів.
Я люблю, звик і мені подобається будь- який трамвай. Але ось прибуває ввечері, в час пік — німецький. Він яскраво світиться зсередини і зовні. Він чистий, новий і пахне всередині. Він плавний і швидкий. Він потрібен людям, хоч автомобілів і автобусів у них набагато більше.
Добродії наші, панове! Зупиніть цю безглузду війну трамваям. Ви ж хочете у Європу? І транспортного щастя киянам, чи не так?
Хай живе трамвай!
Як повідомили «Дню» в прес-службі Київської міської державної адміністрації , 21 травня міський голова Олександр Омельченко підписав розпорядження «Про будівництво тролейбусної лінії вулицями Волгоградською, Соломенською, Урицького, Льва Толстого, Саксаганського до Палацу спорту» у зв’язку з «реконструкцією й розвитком станції «Київ-Пасажирський», для поліпшення обслуговування пасажирів і з метою упорядкування мережі електротранспорту в центральній частині міста». Після демонтажу трамвайних колій, за повідомленням прес-служби, ПО «Київміськгідрошляхміст» має здійснити роботи щодо «поновлення дорожнього покриття в місцях демонтованих трамвайних колій». У той же час, для випуску рухомого складу з трамвайного депо ім. Шевченка на лінії швидкісного трамваю буде залишено трамвайні колії «вулицею Саксаганського, від вулиці Володимирської до вулиці Толстого». Коментуючи «Дню» це рішення, компетентна особа з міської адміністрації, яка висловила бажання залишитися анонімною, наголосила, що закриття трамвайних маршрутів спричинене рядом незручностей, що виникають під час експлуатації цього виду транспорту. Що ж до трамваю №5, то частина його маршруту проходить історичною частиною міста, де вулиці недостатньо широкі для вільного руху всього потоку автотранспорту. По-перше, саму трамвайну колію прокладено по осьовій лінії, що утрудняє рух автотранспорту. По-друге, велике значення має екологічний чинник, оскільки в місці трамвайних зупинок — а їх на маршруті чимало — водії автотранспорту зобов’язані пропустити пасажирів, а це додатковий викид вихлопних газів у атмосферу. І, по- третє, трамвай є досить шумним видом транспорту. Заміна трамвайної колії на тролейбусну лінію полегшить рух і поліпшить обслуговування пасажирів, вважають чиновники.
Сергій КРИМСЬКИЙ , професор, доктор філософських наук:
— Про цю реконструкцію я можу судити як обиватель — я живу в цьому районі. Я вітаю цю подію. На мій погляд, цей факт має культурне значення. Вулиця Саксаганського — історична частина міста, яка вважається київським монмартром. Тут міститься багато пам’яток архітектури, історичних пам’ятників, зокрема, Музей видатних діячів української культури: Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицкього. А рух трамваїв негативно впливав на стан архітектурних споруд: будівлі стрясалися від вібрації, яку спричиняв цей колись прогресивний (щоправда, на початку минулого століття!) вид транспорту, а це негативно впливало на їхній стан. Я упевнений, що після реконструкції ця вулиця набуде столичного вигляду, розширяться можливості для руху транспорту. А трамваї хай залишаться привілеєм периферійних районів міста.
Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, культуролог:
— Земля перебуває напередодні глобальних змін у природі. Приміром, деякі вчені через підвищення температури на планеті передрікають закінчення «арктичного періоду» через чверть століття, зазначаючи, що це наслідок агресивної життєдіяльності людини, зокрема процесів урбанізації. Не вірю, що це можна зупинити. Міська ситуація — це жалюгідна, урбаністична суєта. Те, що із центру міста прибирають трамваї, мені дуже не подобається. Гадаю, що так з культурних цінностей нічого не залишиться в людства. Як казав наш земляк Купрін, від цього можна психічно захворіти, а як писав інший наш земляк — Булгаков, ми йдемо до урбанізації, електрифікації. Але технічний прогрес, відображений на наших вулицях, ще не означає прогресу в наших душах.
Підготував Володимир ДЕНИСЕНКО
ВІД РЕДАКЦІЇ. — Ми чекаємо думок наших читачів про долю трамвая у Києві. Будемо сподіватися, громадське обговорення цієї проблеми могло б якраз і сприяти її зваженому вирішенню.
