Продаж найбільших державних підприємств за борги у приватну власність продовжує залишатись скандальною темою № 1 в економічному житті країни. Президент Леонід Кучма подав на розгляд парламенту як невідкладний законопроект, що забороняє банкрутство підприємств, котрі не підлягають приватизації. Трохи раніше він дав доручення прокуратурі знайти посадових осіб, які відповідають за сумнівний продаж за борги компаній «Донбасенерго», «Луганськобленерго» та «Росава». І ось прокуратура оприлюднила перші результати розслідування. З них стає очевидним, що між двома відомствами – Генпрокуратурою і Мін’юстом – розгортається скандал не на жарт. Судячи зі стартового напруження, останні скандали навколо державності можуть бути лише верхівкою айсберга відносин двох поважних інституцій.
Заступник Генерального прокурора Олексій Баганець заявив, що найближчим часом Президенту буде подано пропозицію притягнути до відповідальності міністра юстиції Сюзанну Станік «за службову недбалість». Нагадаємо, що напередодні тіньової приватизації «Росави» Фонд держмайна та Генеральна прокуратура звернулись особисто до міністра юстиції з вимогою не допустити продаж Білоцерківського шинного заводу «Росава» за борги у приватну власність. Але, навпаки, судові виконавці з дивовижною оперативністю описали майно підприємства і виставили його на продаж, навіть не перевіривши законність оцінки майна консалтинговими фірмами (які, між іншим, заявили про свою ліквідацію одразу після продажу). «Станік має відповісти перед законом за діяльність «Укрспец’юсту», структури, яка продавала об’єкти», — вважає Олексій Баганець.
Сама Сюзанна Романівна в четвер була в Ялті на саміті ГУУАМ, а в п’ятницю – «вона у відрядженні в Ялті», — знервовано повідомляла із приймальні міністра секретарка, якій, напевно, вже обридли дзвінки від журналістів. Найближчими днями пані Станік планує здійснити інспекцію областями — першу за весь час перебування на посаді. Як тут не згадати Генерального прокурора Михайла Потебенька, який у розпал «касетного скандалу» поїхав у тривалий вояж регіонами, подалі від настирних столичних журналістів.
Реакція Сюзанни Станік вже відома – судовий позов. Його назва досить оригінальна — «Про захист честі і гідності керівництва і всього колективу Мін’юсту». Відповідачем у суді буде, звісно, громадянин Баганець, заступник Генпрокурора. Такого в українській історії ще не було: прокуратура з Мін’юстом судяться, мабуть, вперше.
Ну а поки в Києві чиновники з’ясовують, хто винен, тіньова приватизація (не при Бондарі буде сказано) тишком-нишком триває. 19 червня у Львівському арбітражному суді буде розглянуто позов про банкрутство державної компанії «Дністрогідроенерго». Позивачем є банк «Аллонж», якому енергетики якось спромоглися заборгувати понад сто мільйонів гривень. Банкірів не зупинив той факт, що «Дністрогідроенерго» віднесено до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Реакція Фонду держмайна на цей випадок поки що невідома.
Натомість відомо позицію Фонду стосовно скандалу на Білоцерківському шинному заводі. 8 червня відбулись збори акціонерів ВАТ «Росава», де ФДМ голосував пакетом акцій 76,4%. Збори чомусь проходили в піонертаборі «Лісова казка», біля села Логвин (його немає на карті) Володарського району на Київщині. Зауважимо, що пакет, яким голосував Фонд, був проданий 18 травня на Українській універсальній біржі невідомому покупцю. Таким чином держава продемонструвала, що вважає ті торги незаконними. Хоча Київський арбітражний суд остаточного рішення з цього приводу ще не виніс. Таємничий покупець «Росави» на збори акціонерів не з’явився. Директора заводу Володимира Линника було переобрано головою правління ВАТ, і це рішення ФДМ виглядає, як мінімум, неоднозначним. По-перше, повна необізнаність директора (якщо це не хитрощі) щодо деталей продажу його підприємства за борги говорить про рівень менеджменту. По-друге, фінансові результати ВАТ, зафіксовані на зборах, просто вражають: річні збитки — 19,6 мільйона гривень, кредиторська заборгованість — понад 200 мільйонів, при цьому підприємство входить до п’ятірки найбільших податкових боржників країни. Втім, у Фонді, вочевидь, мали причини визнати роботу пана Линника задовільною.
Тим часом серія скандалів навколо тіньової приватизації вже спричинила депресію на українському фондовому ринку. Традиційні «блакитні фішки» енергокомпанії різко перестали користуватись попитом. «Для чого купувати акції на ринку, якщо можна отримати їх за безцінь на аукціоні за борги?», — резонно запитують брокери. Поки існує дірка в законодавстві, яка дозволяє тіньову приватизацію, навряд чи ланцюжок скандалів з власністю за борги припиниться. Про намір комерційних структур «посадити» компанію на борги, а потім викупити з державної власності, цього тижня оголосило керівництво ще одного гіганта — державного ВАТ «Чорноморнафтогаз». Хто наступний?
