Генеральний секретар Ради ЄС, Верховний уповноважений ЄС у справах зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана старанно уникав в інтерв’ю «Дню» оцінок нинішньої української ситуації. Його інтерв’ю, дане вже після переговорів у Києві виглядало, можливо, аж занадто дипломатично. Проте постійне нагадування про необхідність рухатися «правильним курсом» реформ, у тому числі й політичних, повтори слова «стурбованість» у перекладі з дипломатичної означають дуже багато.
На думку Хав’єра Солани, розвиток «правильним курсом» означає, що в результаті Україна повинна мати ті ж самі цінності, структури та верховенство права, що й країни ЄС.
Візит Солани співпав з явним бажанням багатьох парламентаріїв відправити у відставку уряд Ющенка, з яким Захід прямо чи непрямо і асоціював українські реформи.
Другий поспіль з початку року візит високопосадового представника ЄС до Києва свідчить про те, що ситуація в Україні стає небайдужою для Євросоюзу, хоча, очевидно, далеко не до кінця зрозумілою. Солана, зокрема, зустрічався в Києві і з Президентом Кучмою, і з секретарем РНБОУ Євгеном Марчуком, і з головою ВР Іваном Плющем, які його інформували про стан справ у країні, але також і з представниками опозиції Олександром Морозом та Олександром Турчиновим. Солану здивував факт наявності різної опозиції — проте він, на відміну від представників адміністрації США, утримувався від будь-яких коментарів.
Візит Солани свідчить і про те, що Україна, можливо, через кризу отримує в очах ЄС своє власне значення. І ЄС тут явно намагатиметься проводити свою обережну, помірковану, але власну політику. Що може в перспективі бути плюсом і для самого Союзу в контексті пошуків впливу на світовій арені. Навіть стандартні відповіді, таким чином, можуть бути цікавим знаком.
— Чи можна вважати, що існує певна залежність між тим, хто в Україні знаходиться на ключових державних посадах, і тим рівнем відносин, який ЄС має з Україною?
— Ми не втручаємося у внутрішню політику. Єдине, на що ми звертаємо увагу, — щоб процес реформ не зупинявся. Для нас це — найбільш важливе. Насправді, і для вас, для ваших відносин з Європейським Союзом було б дуже важливим продовжувати курс на реформи і з точки зору демократизації, і з точки зору економіки.
Ми маємо глибоке партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом. І зараз я зустрівся з Президентом, представниками опозиції, керівництвом парламенту, виступив у Дипломатичній академії — тобто ми маємо дуже конструктивні відносини. Ми — добрі друзі, ми розмовляємо відверто. У нас чудові відносини. Ми маємо не тільки дружбу, але й співробітництво, ми маємо угоду про партнерство та співробітництво з вашою країною. Україна — дуже важлива європейська країна.
— На Ваш погляд, який зараз етап переживає Україна, які кроки було б необхідно їй вжити?
— З моєї точки зору, ви маєте ще багато зробити в політичному розвитку. Я сподіваюся, що ви покажете позитивні результати в процесі реформ. Добре продовження цього процесу матиме велике значення для розвитку нашого співробітництва.
— Чи можна говорити, що успіх цих реформ буде єдиною вимогою, після виконання якої Україна зможе подати заявку на вступ до ЄС?
— Зараз між Україною та Європейським Союзом не йдеться про її членство. Але з будь-якої точки зору, процес реформ у вашій країні є фундаментальним для її економічного розвитку, а також для її відносин з міжнародними організаціями. Зокрема, і переговорний процес стосовно вступу України до Світової Торгової Організації вимагає продовження реформ.
— ЄС висловлював своє занепокоєння ситуацією навколо розслідування справи Гонгадзе. Чи змінилася ця позиція після Ваших зустрічей з українським керівництвом?
— Ні. Ми, як і раніше, виступаємо за ясне й прозоре розслідування цієї справи.
— В Україні досить поширена думка, що ЄС не завжди дотримується взятих на себе зобов’язань, наприклад, стосовно закриття Чорнобильської АЕС — я маю на увазі ситуацію з фінансуванням добудови двох ядерних блоків.
— Європейський Союз виконує всі взяті на себе міжнародні зобов’язання, як і вся міжнародна спільнота. І ми дуже раді бачити, що чорнобильське питання залишається в минулому, і що ми можемо з надією дивитися в майбутнє.
— Якою є Ваша думка стосовно залучення України до європейської політики в області безпеки?
— Такі відносини між європейською безпекою та Україною були б дуже позитивні. На останньому саміті Європейського союзу ми модернізували механізми, які надають Україні можливості брати в них участь, це повинно розвинутися, і я можу сказати, що якщо все буде добре, участь України у механізмі врегулювання кризових ситуацій буде тільки вітатися.
— Яку роль тоді Україна може зіграти для загальноєвропейської безпеки?
— Україна — це дуже важлива країна. Вона бере участь у «партнерстві заради миру» і має особливе партнерство з НАТО, але вона має й тісні стосунки з Європейським Союзом і може брати участь у миротворчих операціях з ЄС. Колективна безпека в Європі, на мою думку, все ще знаходиться під відповідальністю НАТО, з яким Україна має особливе партнерство.
— Чи можна говорити, що таке співробітництво в галузі безпеки могло б стати першим кроком до реальної, а не тільки проголошеної інтеграції України до загальноєвропейських механізмів?
— Україна має дуже тісні відносини з ЄС в економічному та політичному плані, і нашим завданням є їх продовжувати і поглиблювати. Україна ж повинна продовжувати процес економічних та політичних реформ, що є дуже важливим.
— В Україні є багато страхів з приводу того, що з розширенням ЄС Україна опиниться ізольованою від загальноєвропейських процесів — зокрема, в тому, що стосується пересування людей, товарів. Як цього можна уникнути?
— Ваша країна не буде ізольованою. Навпаки, всі рішення, які ухвалюються, спрямовані на подолання можливих ускладнень. Ми працюємо дуже тісно з вашою країною задля попередження тих труднощів, які можуть виникнути в результаті приєднання до ЄС нових членів. Що ж стосується проблем руху людей, торгівлі тощо, то в нас є відповідні комітети, які готові з вами співпрацювати з цих проблем.
— Ви знаєте, чому для України дуже вразливим є питання співробітництва між ЄС та Росією у спорудженні нових трубопроводів, які б обминали українську територію. Чи обговорювали Ви зараз цю тему в Києві?
— У нас триває процес обговорення, ми постійно перебуваємо в контакті з вашими властями з цього приводу, і я можу сказати, що Україна не буде ізольованою від тих фундаментальних рішень в економічній галузі, які будуть прийматися Європейським Союзом.
Що ж стосується українського енергетичного сектору в цілому — це також тема до дискусії. Тільки спочатку Україні потрібно створити необхідні умови для залучення інвестицій.
— Чи дійсно ви задоволені тим рівнем відносин, що існує зараз? Чи можна його покращити? Що б Ви могли у відносинах Україна — ЄС охарактеризувати як не настільки добре, як могло б бути?
— Так, я дійсно задоволений відносинами між ЄС та вашою країною. Але, звичайно, все можна покращити, і завжди потрібно намагатися це зробити, і ми це робимо. Мабуть, єдине, що нас непокоїть, — це те, щоб Україна продовжувала просуватися у правильному напрямку з прозорістю у політиці, у дипломатії, добрим продовженням реформ у приватизації, податковій системі.
