У Міжнародному фонді «Відродження» відбулася презентація книг відомого українського літературознавця, критика, перекладача Соломії Павличко, випущених у світ видавництвом «Основи». Перша з них під назвою «Листи з Києва» вміщує щоденникові нотатки з українського суспільного життя, які Соломія вела в надзвичайно багатий на бурхливі події період 1991 — 1992 років. Попри свою надмірну завантаженість (численні переклади зарубіжних класиків, написання книжок з теорії та історії літератури) ця дивовижна жінка мала снагу бувати на величезній кількості громадських «збіговиськ». За словами рецензента Максима Стріхи, книга являє собою надзвичайно сумлінну фіксацію фактів, що відображають звичаї та моральні принципи тієї доби. Останнім часом, зазначив М. Стріха, з’явилося багато історичних досліджень — кращих, гірших, белетризованих напівмемуарів-напівпамфлетів, які описують той період. Але за ясністю аналізу та тверезістю погляду, за регулярністю щоденникових записів жоден текст не може зрівнятись з Соломіїним. Хоча говорити про книжку в контексті сьогодення, на думку М. Стріхи, зарано. Тверезий усталений погляд на неї — справа майбутнього.
Що стосується книжки під назвою «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм. Складний світ Агатангела Кримського», то її поява викликала багато суперечок серед колег авторки. Соломія пішла з життя наприкінці 1999 року, так і не встигнувши належним чином впорядкувати записи. Мабуть, залишивши читачам право самим робити висновки щодо доречності чи недоречності описаних нею фактів з життя незаслужено забутого письменника і науковця. Власне, кілька серйозних життєописів А. Кримського вже існують. Але книга, яка зв’язує воєдино такі різні речі, як політичні погляди письменника, справу його життя (вивчення культури Сходу) та світ його сексуальних переживань, з’явилася вперше.
Великою кількістю україністів резонансні досліди з української літератури Соломії Павличко сприймалася не інакше як спроба зробити собі ім’я на «брутальщині» — нетрадиційних сексуальних відносинах українських класиків. Але ж інтимне — то така ж невід’ємна частина життя як «простих смертних», так і митців. Крізь призму знань «про це» ми можемо глибше зрозуміти їхню творчість. Чи не годі припинити вивчення рідної літератури за схемою «жив, був, учився» і побачити її багатогранність? За допомогою завзятих ентузіастів. Таких, якою була Соломія Павличко.