В історії України багато «білих плям». Вчені не дійшли одностайної думки про те, який же народ став родоначальником української нації. Деякі вважали українців нащадками Русі, інші — скіфів. А останні археологічні знахідки наводять на думку про тісні зв’язки трипільської цивілізації з давнім Межиріччям.
Подібність культур простежується у народних звичаях, побуті, мистецтві. Такими є прив’язаність гречкосіїв до волів, спільна назва столиці Месопотамії і села в Україні, звертання до Божої матері — «цариця небесна», а саме так називали богиню у давньому Вавилоні тощо. Навіть назва колеса, винаходу давніх шумерів, має слов’янські корені, оскільки складається з двох слів — «коло» і «лес», «сонце» і «дерево» і на мові пращурів могло означати «дерев’яне сонце». Про зв’язок України з Месопотамією згадував і відомий французький оракул Нострадамус.
У середині ХVI ст., в час, коли жив Нострадамус, України як держави чи адміністративно-територіальної величини не існувало. Ще в cередині XIV ст. Литва і Польща поглинули останню державу на терені нинішньої України — Галицько-Волинське князівство. Київ лежав у руїнах, спалений Менглі-Гіреєм. Проте в Придніпров’ї зформувалося запорізьке козацтво, якому Нострадамус пророкує велике майбутнє і визначну роль в історії Московії та Речі Посполитої:
«Замучились коні від швидкого бігу, В Отленії села і замки горять. Хай їхній вожак і наслідує Олега. Йому не відбудувати зруйнований град».
З історії відомо, як близько був до заснування нової держави і династії Богдан Хмельницький — та не судилося ні йому, ні наступним гетьманам.
Ось ще один катрен про Україну: «Є сила в науці і видумках Мора, (її крізь віки понесе Борисфен. Тут буря ламає гнилі підпори i шторм йде стихією інших атмосфер».
Едгар Леоні вважає, що «Утопічний соціалізм» Томаса Мора породив багато послідовників аж до Маркса включно. У майбутньому столітті соціалізм, проникнувши у слов’янський світ, а, точніше, до Російської імперії, звідти захоче керувати світом. Про російську революцію 1917 року Нострадамус писав: «І в жовтні спалахне велика революція, котру багато хто вважатиме найбільш грізною з усіх, які були. Життя на землі перестане розвиватись вільно і настане велика темрява. А весною і після неї пройдуть грандіозні зміни, падіння королівства і великі землетруси; і все це пов’язане з виникненням нового Вавилону, мерзенною проституцією і гидкою духовною спустошеністю. І це триватиме 73 роки і 7 місяців».
Столицею імперії Вавилон зображений у Старому Заповіті. Згодом в одкровенні Іоана Богослова подібного образу набуває Римська імперія, де Рим постає як місто, що стоїть на семи пагорбах і над багатьма народами. Тому столицею нової держави після жовтня, згідно з географічними особливостями і титулом третього Риму, могла бути лише Москва, а не Санкт-Петербург, що згодом і сталося.
На гербі Радянського Союзу Земля і Сонце розміщені так, що за законами перспективи Сонце має бути далеко позаду і на Євразію простягається зона темряви: «І настане велика темрява...» Не простежується також зв’язок між марксистсько-ленінською філософією і «наукою Мора», бо в основу першої покладено ідею абсолютної диктатури, а не ідеали свободи та духовного братства.
Читаємо далі: «В той же час iз гілки, що була довгий час без листя і підніметься той, хто порятує людей усього світу від покірності і добровільного рабства. Ставлячи себе під охорону Марса і позбавляючи Юпітера його величі і гідності, у другій маленькій Месопотамії буде засноване і впорядковане вільне місто. Вождя і губернатора міста піднесуть iз добропорядної середини на саме високе місце під Сонцем і Місяцем, не підозрюючи про заколот і заколотників на чолі з другим Тразибіліусом, який довго обмірковував і готував свою справу...»
На роль центра духовного відродження претендують багато країн, у тому числі й Росія. Але, згідно з пророкуванням Нострадамуса, такою країною може стати тільки нова держава, ідея виникнення якої розвивалася під час існування Радянського Союзу у суспільстві, яке зберегло елементи давньої цивілізації, близької до цивілізації шумерів, у «другій, маленькій Месопотамії». Коли СРСР, новий Вавилон, об’єднує Велика Русь, то Україна, за Нострадамусом, може набути образу меншої держави, але не Вавилону, не імперії, а іншої, малої Месопотамії.
Тризуб, малий герб України, найзагадковіший iз усіх геральдичних знаків. Не думав Володимир Великий, вписуючи у цей древній символ Божественної Трійці ініціали княгині Ольги, князя Ігоря, свій і сина Ярослава, що окреслив проміжок могутності своєї держави і династії, бо пов’язував знак вічний і божественний з іменами земних людей, хай і великих. Адже саме за їх правління відбувалося становлення Київської Русі та її розквіт. Далі почався занепад. Герб пережив свою першу державу вже як символ древа українського народу. На початку ХХ ст. він стає символом України і гаслом боротьби за свободу і власну державу. З руїн Десятинної церкви, з монет часів Володимира і Ярослава повертався до пам’яті народу давній Тризуб:
«І настане велика темрява — та в той же час. Засохне чорне голе древо, за ніч відродиться і листом зашелестить. Хай думку чесну женуть помстою і гнівом!.. А уже нею, як сонцем, все життя освітиться».
У сучасному варіанті Тризуб — це віддзеркалення України. Три її частини, три пагони поєднуються у своїй основі, у своєму корені. Права і ліва частина символізують східну і західну Україну, проросійську й проєвропейську. Між ними тонкий, але надійний центр — Київ. На відміну від російського герба, права і ліва частини нашого Тризуба звернені до центру, до столиці. І звідти, з центру, пішов угору стрімкий пагін.
Що ж, складнощів нам не бракуватиме. Тим більше, що розпад Союзу — лише початок катаклізмів, що матимуть місце на півдні і сході. Можлива й війна, яка не омине берегів Чорного моря:
«Кінець Жовтня двадцять п’ятого року. I двадцять перше століття з важкою війною. Руйнівники віри знітяться перед своїми народами. Шах Персії буде роздавлений Єгипетською ворожістю» (72 катрен III центурія).
Про ті ж події читайте у 25 і 27 катренах V центурії і у посланні французькому королю Генріху II. Не всі пророцтва Нострадамуса справджувалися, але ігнорувати їх не варто. Тому вже тепер потрібно зробити все, щоб Україна вийшла як iз духовної, так і з економічної кризи і майбутнє покоління українців мало найміцнішу основу для єдності — любов до рідного краю. І тоді, можливо, саме нашим нащадкам вдасться започаткувати нову організацію суспільства, засновану на ідеях духовного братерства, свободи і вільної праці.
ВІД ВЕДУЧИХ СТОРІНКИ «ІСТОРІЯ ТА «Я»
Далеко не всі погляди та гіпотези, висловлені Олексієм Кузьмуком, ми поділяємо. Але сподіваємося, що матеріал, який публікується вище, стане основою для плідної дискусії та змістовного обміну думками щодо «білих плям» історії України.
