Круглий стіл, за яким учора зібралися народні депутати, приватизатори-практики, експерти, бізнесмени, щоб обговорити проект закону «Про Фонд державного майна», однак, мав один гострий кут, навколо якого і оберталася дискусія. Нагадаємо, що найближчими роками фонд буде одним із головних постачальників грошей у держбюджет.
Щоправда, всім його учасникам уже було абсолютно очевидно, що сьогодні це питання, а саме: підпорядкування ФДМУ — недавніми подіями навколо приватизації Запорізького алюмінієвого комбінату, а також відстрочкою продажу обленерго переведене з теоретичної площини в практичну. Наприклад, характеризуючи ситуацію навколо конкурсу із продажу ЗАлКу, голова ФДМУ Олександр Бондар зазначив, що багато які рішення в цьому питанні фонд ухвалював, керуючись дорученнями Кабміну. Потім, сказав голова ФДМУ, перевірка діяльності фонду доручалася Мін’юсту та Мінекономіки, і зрозуміло, якими могли бути їхні висновки, якщо ці відомства підпорядковані структурі, яка і давала доручення. «Не ставлячи під сумнів необхідність підпорядкування Фонду якомусь із державних органів, ми маємо дивитися, як це застосовуватиметься на практиці». О.Бондар нагадав про рішення Вищого арбітражного суду, яким відміняється рішення Фонду про недопущення до конкурсу із продажу обленерго підприємства «Полтаваобленерго». «Однак у мене є запитання, — сказав О.Бондар. — Чому за це рішення має відповідати Фонд, якщо практично рішення приймалося Кабінетом Міністрів?»
Прагнення Фонду держмайна якось захистити процес грошової приватизації великих стратегічних підприємств, що просувається в Українi, від «ручного управління» уряду знайшло підтримку голови парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олексія Костусєва. У розробленому ним проекті закладено формулу, яка влаштовує, на перший погляд, усі гілки влади: «Фонд підпорядкований Президенту України, підконтрольний Кабінетові Міністрів України і підзвітний Верховній Раді України». Проект Костусєва офіційно зареєстрований, пройшов Головне науково-експертне управління парламенту і підтриманий профільним комітетом. Народний депутат вважає, що це — єдиний варіант, який може бути ухвалений парламентом і не відхилений Президентом.
Щоправда, в головному питанні дискусії комітет не підтримав свого голови, а приєднався до думки науково-експертного управління, яке пропонує, щоб ФДМУ був підконтрольний і підзвітний Верховній Раді, а в питаннях управління об’єктами держвласності — підпорядкований Кабміну. Втім, Костусєв дуже спокійно поставився до такої позиції колег, небезпідставно вважаючи, що головне — поставити закон на обговорення.
Схоже, така тактика може бути досить продуктивною, оскільки більшість народних депутатів, які брали участь в круглому столі, аргументовано висловилися саме на підтримку формули Костусєва. Щодо кабмінівського проекту (фонд підпорядкований та підконтрольний Кабінету Міністрів і підзвітний Верховній Раді), то до його авторів прозвучало декілька здивованих запитань. Якщо він існує (як повідомляло агентство УНІАН, нещодавно проект було схвалено на засіданні Кабміну, а прем’єр-міністр Віктор Ющенко навіть висловлював надію, що пропозицію Кабміну про перепідпорядкування йому фонду буде підтримано Президентом), то чому досі не поданий в офіційному порядку в парламент? І чому приблизно 60% положень урядового проекту (організатори круглого столу роздали порівняльну роздруківку) до коми збігаються з документом, розробленим Костусєвим?
Тим часом напередодні описаного обговорення було визначено і позицію в цьому питанні Президента Леоніда Кучми. Її озвучив радник Президента України Анатолій Гальчинський. За його словами, «спроби уряду підпорядкувати собі Фонд державного майна не можуть не розглядатися інакше, як рецидив адміністративного мислення». А.Гальчинський вважає такий намір уряду «антиринковим кроком», який «породжує багато запитань» і може «тільки зашкодити реалізації визначального принципу політики системних перетворень — реальному відокремленню влади від власності». Як вважає А.Гальчинський, у цих спробах «простежується ще одна небездоганна позиція — виключно фіскальний підхід до приватизаційного процесу», повідомляє Інтерфакс-Україна. «Йдеться про ідеологію приватизації, метою якої є не формування відповідального власника та інвестиції, а тільки латання численних дірок у бюджеті, вирішення завдань виключно поточного споживання. Така ідеологія не має і не може мати перспективи», — підкреслив радник Президента.
