Особливої вдумливості й неквапливого осмислення вимагають від глядача полотна, представлені на виставці живопису київського художника Бадрі Губіанурі, що відкрилася в галереї «Ательє «Карась». Картини Бадрі не містять у собі звичних для ока візуальних «зачіпок», смислових підказок. Тому й віднести цей живопис до якогось академізованого напрямку, на кшталт абстракціонізму чи мінімалізму, можна лише з великою натяжкою. Річ тут, скоріше, в неабиякій індивідуальності художника — мудреця живопису, який завжди переслідує найвищі, духовні цілі (інтерв’ю з Бадрі Губіанурі опубліковано в «Дні» за 17 серпня 2000 року). Тонка, вишукана гра між площиною й глибиною полотна, унікальна робота з кольором, завдяки якій будь- який відтінок набуває майже відчутної сили, порівнюваної з переконливістю сценічного персонажа, — ці особливості стилю Губіанурі в сукупності породжують особливий живописний театр безмовності. На його кону відбуваються драми ідей, стикаються, щоразу по- новому, можливі точки зору. Саме така, прихована від поверхневого погляду, але, без перебільшень, висока драматургія картин Бадрі робить його експозицію однією з найпомітніших подій нинішнього виставкового сезону.
