Як відомо, 18 листопада Партія регіонального відродження України (голова — народний депутат Володимир Рибак), Партія Труда (голова — Валентин Ландик), Партія Солідарності України (голова — народний депутат Петро Порошенко), Партія «За красиву Україну» (голова — народний депутат Леонід Черновецький) і Всеукраїнська партія пенсіонерів (голова — Геннадій Самофалов) планують презентувати завершення об’єднавчого процесу. Єдина політична партія, як стверджують цi лiдери, планує базуватися на позиціях так званого новоцентризму і має запропонувати Україні так званий третій шлях. За попередніми заявами лідерів майбутнього об’єднання, вони збираються знайти «оптимальне, взаємодоповнююче поєднання ліберальної перспективи з міцною соціальною складовою». «День» звернувся до вiдомих облич партій, що мають намір об’єднатись, із запитаннями: — Спроба об’єднати дві протилежні ідеології — це політична кон’юнктура? — В чому гарантії того, що нове об’єднання не стане «трестом, который лопнул»?
Петро ПОРОШЕНКО, Партiя Солiдарностi України:
— Ми сподіваємося, що сам досвід нашої об’єднаної партії доведе, що політична кон’юнктура не має до нас відношення. Як нам здається, ідея відмови від зіставлення колективістських цінностей з одного боку і індивідуалістських, з другого, — це смілива спроба подолати синдром розколотого суспільства, знайти загальні консолідуючі точки, звести мости між «старим» і «новим» поколіннями.
Доктрина об’єднання грунтується на трьох китах — новий центризм, регіональний плюралізм і солідарне суспільство. Нова регіональна ідеологія, яку пропагує «Об’єднання п’ятьох», — це відродження регіональних форм демократії плюс зміцнення економічної самостійності регіонів. Цікавим уявляється розв’язання проблеми зв’язку: округ — партія — народний депутат. Об’єднання виступає за мажоритарну виборчу систему за умови висунення кандидатів у депутати від політичних партій. Таким чином, депутат несе електоральну відповідальність перед округом, а політичну відповідальність за свого представника бере на себе партія.
Ми усвідомлюємо, що, об’єднуючись, створюємо нову політичну силу, що живе, розвивається й покликана консолідувати і політику, і, врешті-решт, саме суспільство. Кожен з учасників об’єднання має в своєму розпорядженні серйозний досвід партійного будівництва, який, сподіватимемось, убереже нове об’єднання від структурного розколу. До того ж ідеологічні позиції «нового центризму», що виключають перебігання, так само сприяють цементуванню нашої загальної політичної платформи.
Володимир СЕМИНОЖЕНКО, Партiя регiонального вiдродження України:
— Нова політична реальність неминуче призводить до модернізації традиційних політичних доктрин. Достатньо звернутись до прикладу політиків нової хвилі. «Нова демократія» Б. Клінтона, «новий лейборизм» Т. Блера, «новий центр» Г. Шредера — за звичними «партійними марками» простежується якісно інший зміст, що є результатом синтезу положень, досить часто запозичених у своїх політичних конкурентів. Перевагою, яка не в останню чергу дозволила цим політикам досягти успіху, стало те, що вони акцентували увагу не на відстоюванні «чистоти власного ідеологічного мундира», а запропонували суспільству програму дій, яка відповідає новим вимогам часу.
Сьогодні перед Україною стоїть завдання перевести всю систему соціально- економічних відносин на принципи сучасного цивілізованого ринку з найменшими соціальними втратами. Розв’язати цю двоєдину задачу можна тільки на основі цінностей і політики «новоцентризму», яка синтезує право- і лівоцентристські підходи.
Навіть не сподівайтеся, що ми будемо тим «трестом»... Головне — творча атмосфера в партії, активний зв’язок партійців із громадськістю, це найкращі засоби для розвитку і зростання, для конструктивного вирішення дискусійних питань. А дискусії будуть, вони обов’язково мають бути — і як інструмент поступального руху, і як його свідчення.
Валентин ЛАНДИК, Партiя Працi:
— Я, звичайно, розумію вашу іронію, але хочу запевнити, що нове політичне об’єднання, яке ми створюємо, не стане тим трестом, який, за відомим твором О’Генрі, луснув. Хоча б тому, що трест — це суто економічний формат підприємства, з метою отримання прибутку. Ми ж створюємо політичну партію, керуючись принципово іншою мотивацією — прагненням змінити ситуацію в країні на краще.
Чи з’являються сумніви щодо життєздатності нової політичної партії? Особисто у мене таких не виникає. Процес об’єднання проходив грунтовно, повноформатно. Відбулися внутрішньопартійні дискусії, регіональні конференції, обговорено партійний статут і проект спільної програмної платформи об’єднання. Одним словом, партії уважно придивлялися і вивчали один одного. І сьогодні я переконаний у тому, що сукупні організаційні, кадрові, інтелектуальні ресурси учасників об’єднання створять перспективний політичний потенціал нової партії.
Володимир РИБАК, Партiя регiонального вiдродження України: — Перед нами не стоїть завдання, наприклад, об’єднатися, виграти вибори, а далі — будь що буде. Ми створюємо об’єднання для довгої, продуктивної праці. Ми поділяємо загальні принципи, схожим чином розуміємо завдання, що сьогодні стоять перед українськими партіями. Ці завдання можна сформулювати так: стати провідником іноваційних політико-економічних ідей, сформувати конструктивний діалог з владою, розробляти моделі розвитку України, ефективні програми, які можуть бути реалізовані на практиці. Розв’язати поставлені завдання на даному етапі непросто, й ми це чудово розуміємо. Так само ми розуміємо, що ці завдання не під силу одній партії — потрібна потужна й конструктивна політична сила, що володіє необхідними ресурсами, здатна стати не просто ідеологом нової політики, а й реалізатором її принципів. Саме урахування цих чинників, усвідомлення й прийняття для себе необхідності нового підходу, нової стратегії й тактики є сполучною ланкою та підмурівком для «Об’єднання п’ятьох».
Я хотів би наголосити, що за відсутності розходжень у поглядах, якихось спірних моментів взагалі не можливий ніякий діалог, тим більше політичний. Створюючи об’єднання, ми спочатку вибрали чітку позицію пошуку спільної відповіді на запитання, що постають між партіями- учасницями, більше того, на мій погляд, саме зараз слід прагнути до того, щоб знаходити всі «гострі кути» з метою пошуку компромісного рішення. Зрештою, політика — це мистецтво можливого й «роблення необхідного».
Геннадій САМОФАЛОВ, Всеукраїнська партiя пенсiонерiв:
— По-перше, в політичній сфері України набирає сили тенденція до інтеграції зусиль, що проявляється в пошуку «політично споріднених душ» і утворенні коаліцій, які вже в найближчій перспективі можуть стати потужними виборчими блоками та політичними об’єднаннями. Це вимога часу й, до того ж, логіка партійного будівництва, орієнтована на шуканий електоральний успіх.
По-друге, створювана об’єднана партія має значний запас міцності, яким не можуть похвалитися чимало сусідів на обох політичних флангах. Це об’єктивно підвищує потенціал політичного довгожительства нового об’єднання. Перерахую основні чинники, що формують такий потенціал:
— партія не є заложником ситуації персональної представленості у владному апараті й, отже, кадрові перестанови в уряді істотно не вплинуть на організацію;
— створення партії має не ситуативні, а програмні підстави. Це один з небагатьох випадків на пострадянському терені, коли в основі політичного проекту лежить ідея, а не збіг обставин і корпоративний інтерес;
— нова партія — це не віртуальна структура, що створюється під вибори й під амбіційного лідера. Нова партія — це сила, покликана консолідувати зусилля широких груп на різних рівнях.
