Але тут не обійшлося без «дивацтв». Якщо на обох засіданнях кримського виборчкому 18 і 23 серпня, а також на перших засіданнях суду голова виборчкому Іван Поляков, котрий активно відстоював позицію виборчкому, що полягала в тому, що Людмилу Денисову треба визнати законно обраною, то на останньому засіданні суду він змінив свій погляд на діаметрально протилежний. Іван Іванович чомусь «раптом» почав просити суд скасувати ухвалу виборчкому про визнання Людмили Денисової обраною депутатом, що її було прийнято раніше під його ж керівництвом. Суд розцінив такий демарш Івана Полякова «як особисту думку голови комісії, тобто одного з членів комісії... яка не може бути прийнята за висновок всієї комісії, оскільки прийняття ухвали, про яку прохає голова виборчкому АРК, не грунтується на законі. Більше того, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку про правомірність прийнятої виборчкомом 23.08.2000 р. ухвали».
Здавалося б, тепер, отримавши ухвалу суду про законність обрання Людмили Денисової, кримський виборчком повинен без зволікання зареєструвати Людмилу Денисову депутатом і видати їй депутатське посвідчення встановленого зразка, як вимагає закон. Однак, де там! 19 жовтня 2000 р. відбулося засідання кримського виборчкому з цього питання, де член комісії Сергій Воробйов, котрий представляє КПУ, незважаючи на конкретну ухвалу суду, висунув нову пропозицію: переглянути ще раз серпневі відеозаписи передвиборної кампанії і провести перевірку законності витрачання виборчого фонду кандидатів у депутати, а поки що питання з видачею депутатського мандата Людмилі Денисовій, природно, знову відкласти... Голова комісії Іван Поляков підтримав цю пропозицію, однак проголосувало за неї лише чотири члени комісії.
Що ж робити далі? Іван Поляков запропонував зареєструвати її депутатом лише після того, як вона складе повноваження члена Ради міністрів АРК. Не переконало Івана Івановича і отримане письмове роз’яснення з цього приводу члена Центрвиборчкому України, що займається Кримом, Віктора Алсуф’єва, який близько 10 років до Івана Полякова посідав пост голови кримського виборчкому і очолював Арбітражний суд Криму.
У результаті після довгих суперечок і дебатів з абсолютно очевидного питання, процедурних ігор і неодноразових голосувань — ніякої ухвали виборчком взагалі не прийняв, а Людмила Денисова, котра випередила комуніста Казаріна на виборах на 642 голоси, знову залишилася поки що без законного депутатського мандата. Після цього вона змушена буде знову звернутися з позовом до суду, але тепер вже на бездіяльність кримського виборчкому.
На прохання «Дня» прокоментувати ситуацію, що склалася, секретар виконкому Вадим Мордашов відповів, що, дійсно, статтею 5 Закону України «Про Верховну Раду АРК» визначено, що депутат ВР Криму не може бути членом Ради міністрів Криму, представником Президента України в Криму, мати інший представницький мандат. Однак, по- перше, сьогодні 6 кримських міністрів і представник Президента України є депутатами ВР Криму, по-друге, кримський виборчком 1998 року сам видав депутатський мандат колишньому представникові Президента Василеві Кисельову і тоді ж суд зобов’язав зареєструвати депутатами Верховної Ради Криму міських голів, що мають інші представницькі мандати. Він, як юрист, згодний з думкою Віктора Алсуф’єва і вважає, що оскільки в Законі «Про Верховну Раду АРК» сказано «депутат не може бути членом Ради міністрів», а Людмилу Денисову депутатом ще не зареєстрували, а коли зареєструють, це справа Верховної Ради Криму визначати: поєднувати їй мандат з міністерським постом чи ні. Законом «Про вибори…» виборчу комісію АРК не наділено правом відмовляти в реєстрації обраному депутатові. Тому він вважає абсолютно природним після понад двомісячної тяганини звернення Людмили Денисової до суду з позовом з приводу бездіяльності виборчкому.
