Багатовікова історія Холмської Божої Матері сповнена безліччю драматичних подій. 1594 року, коли холмський єпископ Діонісій Збруйський прийняв унію, ікона стала греко-католицькою святинею. У червні 1651 року її проніс перед польським військом католицький єпископ Яків Суша, надихаючи вояків Яна Казимира на перемогу над козаками Богдана Хмельницького під Берестечком. Наступного року ікона знову стала православною, оскільки згідно із Зборівським мирним договором усі православні храми з їх майном поляки повернули православним назад. Та не надовго. Лише 1875 року остаточно повернулася Холмська Божа Матір у лоно православної церкви.
Під час світової війни разом iз біженцями-холмщиками опинилася реліквія аж у Москві. Коли у Києві 1918 року було проголошено УНР, до складу якої ввійшла і Холмщина, знамениту ікону перевезли до Києва, де розмістили у церкві Флорівського жіночого монастиря на Подолі. З 1933 року, після закриття монастиря, її переховували миряни по своїх домівках. А 3 вересня 1943 року архієпископ Іларіон (Іван Огієнко) урочисто вніс образи Діви Марії з немовлям у кафедральний собор міста Холма — той самий собор, якому подарував святиню князь Данило.
1945 року польські власті почали масово виселяти українців із території Холмщини та Підляшшя. Тоді й потрапила ікона на Волинь. Привіз її сюди митрофорний протоієрей Гаврило Коробчук — колишній заступник настоятеля собору в Холмі. Його дочка, знаменита волинська майстриня-вишивальниця Надія Горлицька чотири роки тому передала древню ікону у Волинський краєзнавчий музей. За відновлення її узявся художник-реставратор Анатолій Квасюк. Він зняв із образу три пізніших нашарування фарб і почав відновлювати первісне зображення, навіть не підозрюючи, з яким унікальним мистецьким твором має справу. Це з’ясувалося лише кілька тижнів тому, коли ікону побачили фахівці. Відомий дослідник українського малярства, старший науковий співробітник інституту українознавства ім. І.Крип’якевича АН України у Львові Володимир Александрович і завідуючий художнім відділом Рівненського краєзнавчого музею, дослідник іконопису Віктор Луць визначили, що ікона Холмської Божої Матері є винятковою пам’яткою візантійського малярства ілюзіоністичного стилю і виготовлена десь на межі ХI-ХII століть. Цей витвір, ймовірно, навіть древніший від знаменитої Вишгородсько-Владимирської Богоматері, котра досі вважалася найдавнішим зразком українського культового образотворчого мистецтва.
Реставраційні роботи над іконою триватимуть ще близько року. А тоді, за волею Надії Горлицької, древню українську реліквію в дні великих християнських свят можна буде побачити у луцькому Свято- Троїцькому соборі. Зберігатиметься ж вона у Музеї Волинської ікони як найцінніший його експонат.
