Міністр фінансів Ігор Мітюков з парламентської трибуни
повідомив, що бюджет на наступний рік пропонується бездефіцитний. Загальний
обсяг доходів зведеного бюджету — 521 млрд. гривень (27, 4% прогнозованого
обсягу валового внутрішнього продукту). Бюджетом також передбачено виплати
за державним боргом, які попередньо оцінюються у 12,4 млрд. грн. З них
6,3 млрд. грн. — виплати за внутрішнім боргом, а 6,1 млрд. грн — зовнішні
боргові виплати за розрахунковим курсом $ — 6,3 грн.
За словами І.Мітюкова, ключовим пріоритетом при складанні
бюджету на наступний рік були соціальні аспекти: видатки соціального спрямування
зростають на 29 % порівняно з поточним роком, передбачено збільшення на
25 % зарплат працівникам соціально- культурної сфери, обсяг асигнувань
на погашення заборгованості держави перед громадянами, які внаслідок знецінення
втратили грошові заощадження, в сумі 200 млн. грн.
Перший день бюджетного процесу, який стартував вчора
і який наступні декілька місяців буде панувати у сесійній залі, завершив
прем’єр-міністр Віктор Ющенко. Він назвав 10 основних ознак представленого
головного фінансового документа країни, що суттєво відрізняють його від
попередників. За словами В.Ющенка, бюджет-2001 дозволить не нарощувати
державний борг, не проїдати кошти від приватизації, створити умови для
пенсійної реформи, підтримати село, забезпечити соціальний захист громадян
та стати першим кроком на шляху бюджетної реформи. Але думка більшості
народних депутатів суттєво відрізнялась від перерахованих прем’єрських
епітетів.>
Вже з парламентської трибуни голова бюджетного комітету
ВР Олекснадр Турчинов заявив, що із 29 положень бюджетної резолюції парламенту
не виконано 11... Варта уваги і пропозиція представника «Батьківщини»:
«При всій обмеженості бюджетних ресурсів мають бути передбачені видатки,
без яких не може функціонувати народне господарство. Зокрема, це стосується
паливно-енергетичного комплексу, в якому не передбачено видатків на створення
резервних запасів ядерного палива, реконструкції енергоблоків, військову
охорону ядерних об’єктів», — вважає Турчинов.
Категорично проти поданого бюджету висловився вчора лідер
найчисельнішої (114 осіб) парламентської фракції — КПУ — Петро Симоненко.
«Якщо не буде змінена ідеологія та основні показники цього бюджету, ми
будемо голосувати проти», — передає його слова Інтерфакс-Україна. Представники
інших фракцій також схильні сказати швидше ні, ніж так урядовому варіанту
головного фінансового документа країни.
КОМЕНТАРІ
Анатолій КІНАХ, фракція НДП:
Для України цей період дуже відповідальний. Нам не потрібно
пишатися макроекономічним зростанням показників нашої національної економіки.
Тому що це дуже слабкі позитивні моменти, котрі, на жаль, будуються не
на ефективних структурних ринкових реформах, а є, в першу чергу, наслідком
позитивної кон’юнктури на зовнішньому ринку, де після фінансової кризи
98-го року різко зросла потреба в деяких видах нашої експортної продукції.
А також девальвації нашої гривни, за рахунок чого підвищилася конкурентоспроможність
вітчизняної продукції. Сьогодні дуже важливо, щоб всі зусилля влади, суспільства
були спрямовані на вирішення якісних проблем нашої економіки. Бо паралельно
зі зростанням обсягів виробництва ВВП, ми маємо такі неприємні процеси,
як погіршення структури ВВП, погіршення структури експорту, зниження реальної
заробітної плати, зростання показників дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Тому необхідно, щоб і бюджетна, і фінансова, і структурна, і інвестиційна
політика були спрямовані на вирішення цих проблем. В тому числі, через
бюджетні регулятори.
На жаль я мушу констатувати, що проект бюджету, поданий
на розгляд Верховної Ради, повторює всі недоліки бюджету поточного року.
А з урахуванням всіх вище вказаних негативних тенденцій, він ще підсилює
їх. В тому числі завдяки тому, що він сформований на старій податковій
основі, яка є каталізатором цих негативних тенденцій.
Цей бюджет не є реформаторським. Він буде закріплювати
дуже серйозні структурні й якісні недоліки нашої економіки. Тому необхідно
зробити все, щоб i народні депутати, і уряд зрозуміли, що держава, яка
будує недосконалу бюджетну політику, яка має неефективну, суперфіскальну
податкову систему, ніколи не буде конкурентоспроможною. І ті депутати,
і урядовці, які розуміють це, повинні відкинути від вирішення цього питання
всі політичні та ідеологічні дрібниці.
Тому що зараз вирішується, яке місце займатиме Україна
у світовому розподілі праці, світовому співтоваристві.
Що стосується міжбюджетних відносин, то цей проект бюджету
повторює неприпустиму ситуацію гіперконцентрації ресурсів в центрі. Це
абсолютно не відповідає змісту регіональної політики і важливості оптимального
узгодження інтересів центру і регіону: дуже заважає ініціативі розвитку
регіонів і закріплює в односторонньому варіанті вплив чиновництва, бюрократії
і інші негаразди ручного керування виконання бюджету.
Віктор СУСЛОВ, фракція СДПУ(о):
— Взагалі, цей бюджетний процес є доволі консервативним.
Але його політична новизна в тому, що його розробив і представляє уряд,
що має підтримку в парламенті. Мені здається, що уряд пішов шляхом «краще
синиця в руках». Це можна проілюструвати такими моментами, як податкові
надходження. Уряд планує зняти ряд податкових зборів. Але я переконаний,
що настрої серед депутатів більш радикальні. Вони хотіли б суттєвого зменшення
податкового тиску. З позиції уряду це суттєве зменшення означає збільшення
фіскального дефіциту бюджету. Але до цього бюджету і так є багато претензій
з боку міжнародних організацій, які говорять, що заявлений рівень неподаткових
надходжень є завеликим, і це створює ризик для виконання бюджету. Тому
депутатські намагання ще зменшити податковий тиск зустрічають непорозуміння
з боку уряду. На мою думку, такий консерватизм з боку уряду є виправданим.
Бо інакше парламенту довелося б поряд із суттєвим зменшенням податкового
навантаження суттєво зменшити і податкову систему бюджету. А це малоймовірно.
Бо виникне дефіцит бюджету. А реальних джерел для фінансування дефіциту
у нас поки що немає. Тому, як на мене, це консервативний бюджет зі вкрапленнями
реформаторських кроків. Кроки робляться в правильному напряму, але парламенту
хочеться щоб вони були більшими, рішучішими. Що стосується 9 мільярдів
від приватизації, то це цифра дуже напружена. Для того, щоб її реалізувати,
потрібно декілька передумов. За сприятливої економічної ситуації один і
той самий об’єкт буде коштувати більше, ніж за несприятливої. Це, власне,
ще один момент, який змушуватиме і уряд, і парламент шукати можливих спільних
рішень для покращення інвестиційної привабливості України. Тоді ці 9 млрд.
грн. виявляться не такими вже й неймовірними.
Віктор ПИНЗЕНИК, фракція «Реформи—Конгрес»:
— Нормальний той бюджет, який є збалансованим. В цьому
закладена правильна ідея бездефіцитного бюджету. Але бездефіцитний бюджет
означає, що жодна стаття не залишена без фінансування. Проте сьогодні вже
звучало запитання: що продати, щоб утримати 9 млрд. грн.? Із запланових
на цей рік приватизаційних надходжень розміром 2,5 млрд. грн. за 8 місяців
отримано менше половини.
Другий негативний момент стосується відповідності бюджетних
коштів реальним потребам бюджетних секторів. Третя проблема — це міжбюджетні
стосунки. По- перше, всі області дотаційні. А по-друге, всі принципи старої
радянської системи успішно з року в рік переносяться для впровадження наступного
року. Я розумію, що не можна одразу все ламати. Але почати експериментально
впроваджувати закріплення відповідальності за регіонами треба. Тому бюджет
має отримати серйозні уточнення, щоб він пройшов через парламент.
Богдан ГУБСЬКИЙ, фракція СДПУ(о):
— Якщо ми хочемо, щоб соціальні видатки були повністю покриті,
ми повинні розуміти, що має бути виконано дохідна частина бюджету. Адже
ми прекрасно знаємо, що при зменшенні доходів бюджету в першу чергу сиквеструються
соціальні видатки. Наприклад, заплановано підвищення зарплати працівникам
бюджетної сфери на 25%, але інфляція склала 19,5%. Тобто це не підвищення
заробітної плати, а лише індексація.
Другий момент: виплати за внесками в ощадний банк. Заплановано
200 млн. грн., а в цьому році із запланованої суми виплачено лише 65 млн.
грн., що складає 33%. У минулому році виконання цієї статті було на рівні
5%, тобто гарантувати, що 200 млн. грн. у наступному році буде виплачено
дуже важко.
А тепер подивимося на дохідну частину бюджету. Основна
її частина — це доходи від приватизації майна (9,2 млрд. грн.). У цьому
році із запланових 2,57 млрд. грн. виконано 0,2 млрд. (тобто лише 19%).
Чому ми маємо бути впевнені, що в наступному році буде зібрано у вісім
разів більше? А ця частина доходів бюджету замикає на собі соціальні виплати.
Тобто ми поставили соціальні виплати у залежність від такої нестабільної
статті, як доходи від приватизації держмайна.
Якби всі параметри цього бюджету були абсолютно реальними,
можна було б сказати, що він є непоганим. Не можна далі вже жити в борг.
Краще отримати менше, але реально, і жити лише за тими доходами, які є.
