У Західній Європі дедалі більших розмахів набирають демонстрації, які преса охрестила «бензиновими бунтами», викликані підвищенням цін на нафту, яка на останніх біржових торгах у Нью-Йорку сягнула рекордного за останні 10 років рівня — $37 за барель. Хвиля масового невдолення котиться вже країнами Скандинавії. І це попри нещодавню обіцянку країн-членів ОПЕК збільшити видобуток чорного золота на 500 тисяч барелів на день. Аналітики пояснюють черговий стрибок цін на нафту скептичним ставленням нафтотрейдерів до обіцянки збільшити нафтовидобуток у разі необхідності. На думку експертів, зростанню цін сприяло рішення президента США Білла Клінтона не використовувати нафту із стратегічних резервів США для розв’язання паливної кризи.
У понеділок акції протесту відбулися в скандинавських країнах, зокрема в Норвегії, яка є другим після Саудівської Аравії експортером нафти. Норвезькі водії блокували 11 нафтосховищ на півдні і заході країни, але згодом зняли блокаду, побоючися заходів правоохоронців. Цього таки дня шведські фермери і водії вантажних автомобілів блокували порти і пароми на півдні Швеції, розпочавши таким чином блокаду нафтових і вантажних терміналів. Тим часом іспанські рибалки заблокували порт у Барселоні. А фермери запланували похід тракторами на Мадрид. Профспілка іспанських таксистів пропонує 3 жовтня провести національний страйк.
Протести можуть розповсюдитися й на Ізраїль — водії на знак протесту проти запровадженого минулої суботи податку на пальне у 13 відсотків розмірковують про страйк. Ізраїльське міністерство фінансів відповідає, що не може виконати вимог демонстрантів, оскільки не впливає на ціну нафти.
Події, що розгортаються довкола паливної кризи в Західній Європі, показали відсутність єдності серед європейських урядів стосовно того, як вирішувати цю проблему. Разом з тим протести вже призвели до деяких політичних наслідків. Французький уряд Ліонеля Жоспена пішов на значні поступки демонстрантам. Попри це, рейтинг Жоспена стрімко упав. Також поплатився своїм рейтингом і британський прем’єр Тоні Блер, який відмовився виконати вимоги демонстрантів і зменшити податки на пальне, яке є найдорожчим у Західній Європі. Натомість Блер готує законопроект, за яким нафтові компанії будуть зобов’язані постачати пальне безперервно, подібно до того як постачається вода і електрика. Жорсткість британського прем’єра обернулася тим, що його лейбористська партія вперше з 1979 року, по опитуванню, поступається на 4 відсотки консерваторам.
Тим часом стало відомо, що нафтовий картель готовий піти на подальші поступки, щоб зменшити ціну на нафту. Генеральний секретар ОПЕК Рілвану Лукман зокрема заявив, що експортери нафти готові збільшити видобуток нафти ще на 500 тисяч барелів на день, якщо упродовж 20 днів до 12 листопада ціни на нафту не почнуть зменшуватися.
Досить в унікальній ситуації у зв’язку із нинішньою кризою перебуває Росія, яка є членом «вісімки» і крупним експортером нафти, сказав у прямому ефірі НТВ колишній міністр фінансів країни Олександр Лівшиц. Він зазначив, що «за умови ведення віртуозної дипломатії» у Росії є всі шанси використати нинішню кризу для поліпшення свого фінансового стану. Втім, у 70-х роках СРСР мав подібний шанс, але...
