15-тонний російський підводний човен «Курськ» вибухає і опускається на дно Баренцевого моря, забираючи iз собою життя 118 моряків. Два тижні по тому спалахує московська телевежа заввишки в 1771 фут, гине троє осіб і мільйони людей залишаються без телебачення. Тут немає ніякого зв'язку? Навряд чи. За цими катастрофами, які попали на перші шпальти газет, стоїть довгий ланцюг менш помітних знегод, що засвідчують «дряхлий» стан усієї країни.
Інфраструктура країни руйнується: на газопроводах щодня трапляються витоки, в обширних російських регіонах регулярно відключається електрика, більшість автошляхів національного значення розбита, зупиняються поїзди, одна промислова аварія зміняє іншу, токсичні відходи з промислових підприємств попадають у питну воду... Ця хронічна хвороба пояснюється не просто відсталими технологіями радянської епохи, але й 80-відсотковим скороченням інвестицій у пострадянську епоху. Ще гірше те, що основними об'єктами і фондами керують корумповані і слабі менеджери. Немає точних даних, скільки може коштувати відновлення інфраструктури, але за одним із підрахунків ця сума може становити 100 млрд. доларів, тобто в 4 рази більше за нинішній річний бюджет Росії.
Обраний у березні президент Володимир Путін повний рішучості змінити стан речей. Він схвалив амбіційний план реформ, щоб збільшити зростання через покращання умов для інвестицій і роздержавлення таких «динозаврів» радянських часів, як електричний гігант РАТ «ЄЕС» і МПС. Він також хотів би побачити конкурентів газової монополії «Газпром». На наступний день після пожежі на телевежі в Останкіно Путін заявив, що «тільки економічний розвиток дозволить нам уникнути подібних катастроф».
ОПОЗИЦІЙНІ СИЛИ
Однак інфраструктурна реформа являє собою не тільки технологічну та економічну проблему, але й політичне «мінне поле». Голова правління РАТ «ЄЕС» Анатолій Чубайс виступив з амбіційним планом про розділ монополії на сотні невеликих компаній і продаж їм акцій цих компаній. Це допомогло б протягом 10 років зібрати такі необхідні 30 млрд. доларів інвестиційного капіталу. Ціна на електрику, встановлена зараз на штучно заниженому рівні, також поступово буде підвищена.
Це вселяє надію, однак деякі впливові іноземні акціонери РАТ «ЄЕС» категорично проти. Вони стверджують, що ця схема знизить вартість їх капіталу. Акціонери побоюються, що більш високі ціни на електрику будуть не по кишені споживачам, енергокомпанії матимуть мізерний прибуток, і їх продадуть дешево. Свої побоювання акціонери донесли до кремлівського керівництва, яке не любить амбітного Чубайса. У результаті план застопорився, і РАТ «ЄЕС», що заборгувало мільярди доларів, відключає світло в 7500 неплатників, включаючи школи, готелі і навіть військові об'єкти.
Поки політики вагаються, неякісне радянське обладнання продовжуватиме ламатися. Однією з причин пожежі на Останкінській телевежі була відмова радянських планувальників закупити вогнетривкі кабелі на Заході. «Проектувальники знали, що вежа була небезпечна ще до закінчення робіт по будівництву (в середині 60-х років)», — каже інженер-електрик з Москви, який брав участь у прокладці кабелів під час будівництва вежі. Ремонт може обійтися у 1 млрд. доларів.
Фахівців, підготовлених для обслуговування складного обладнання, також стає все менше і менше. Особливу тривогу ця ситуація викликає в атомній енергетиці. Після трагедії з «Курськом» Путін підняв зарплату фахівцям, які займаються розробкою, спорудженням та обслуговуванням ядерних боєголовок. Цього кроку чекали давно: два роки тому наукові співробітники центру ядерних досліджень у м. Сарові провели короткостроковий страйк, протестуючи проти мізерної місячної заробітної плати в 144 долари. Однак серйозні проблеми залишаються, по мірі того як Росія вирішує складну проблему дезактивації величезної кількості колись колосального ядерного арсеналу.
Однак проблиск надії існує. За перші 7 місяців цього року під впливом віри в реформи Путіна і високих цін на товари обсяг інвестицій у російську економіку виріс на 17% і становив 17 млрд. доларів. Якщо новий уряд зуміє зберегти цей темп, тоді, можливо, Росія зуміє перервати низку катастроф: економічне зростання означає збільшення податкових надходжень, і як наслідок — появу додаткових коштів на ремонтні роботи. В іншому випадку Росія приречена стати, за словами економіста Бена Слея з центру PlanEcon у Вашингтоні, «країною хаосу, холоду і темряви». Подібної драми не хоче ніхто.
ЕНЕРГЕТИКА
Проблема вибухів газопроводів, дефіцит палива і запчастин, встановлені урядом тарифи, значно нижчі від загальносвітових ринкових цін. Рішення, що пропонується, полягає в тому, щоб поступово відмовитися від регулювання цін і розподілити монополію РАТ «ЄЕС» на дрібніші компанії. Іноземні інвестори виступають проти плану розподілу.
ЗАЛІЗНИЦІ
Проблема обслуговування в недостатньому обсязі, а також неякісне обладнання. Необхідно замінити близько 30% вантажних вагонів, 40% пасажирських вагонів і 50% локомотивів. Запропоноване рішення Мiнiстерства шляхiв сполучення передбачає план об'єднання 17 державних залізничних підприємств в одну державну компанію. Критики вважають, що ця схема не залучить інвесторів.
ДОРОГИ І МОСТИ
Проблема Дорожного фонду, в який щорічно надходить 5 млрд. доларів з національного податку з обігу, розкрадається бюрократами на місцях. Запропоноване рішення з цього приводу полягає у скасуванні податку з обігу, і щоб надалі будівництво доріг фінансувалося за рахунок федеральних податків, які безпосередньо мають контролюватися державними чиновниками.
«Business Week», 11 вересня
