«У валізах мільйонів не провезеш, тому без участі комерційних
банків тут не обходиться», — вважає Брезвін. За приклад такого банку називався
АКБ «Інтерконтинентбанк», через який 2000 року було незаконно проконвертовано
близько 2 млрд. грн. При цьому несплачений ПДВ склав понад 400 млн. грн.
На розрахунковому рахунку ТОВ «Аграліус» в «Інтерконтинентбанку» за два
місяці поточного року було накопичено 130 млн. грн., які за ЛОРО-схемою
були перераховані в іноземні банки без сплати 26 млн. грн. ПДВ. Одним з
головних шляхів вирішення проблеми експорту капіталу заступник голови ДПАУ
назвав доповнення Карного кодексу статтею «Незаконне відмивання грошових
коштів». «Яскравим свідченням того, що «ЛОРО» рахунки наших банків використовуються
для законного відмивання коштів, є той факт, що до 1994 року в Україні
разом із «ЛОРО» рахунками латвійських банків діяли рахунки банків Литви.
Але з впровадженням у цій республіці кримінальної відповідальності за відмивання
тіньових коштів всі «ЛОРО» рахунки литовських банків в Україні були закриті»,
— сказав Брезвін.
КОМЕНТАР
Станіслав АРЖЕВІТІН, голова правління АБ «АЖІО»:
— Згідно з останньою постановою Кабінету Міністрів, якщо
українські підприємства хочуть розрахуватися з нерезидентом за отриману
продукцію, вони мають перерахувати кошти на п’ять днів на окремий блокуючий
рахунок в банку. Після цього підприємець йде в податкову інспекцію, отримує
довідку, і лише після цього банк має право здійснити платіж. Зрозуміло,
що ці обмеження пов’язані з проблемами, які виникають з «ЛОРО рахунками.
Але почнемо з того, що це створює проблеми як для клієнта, так і для банка.
Якщо податкова адміністрація дійсно хоче розібратися з певним контрактом,
не обов’язково потрібно було приймати рішення про блокування коштів на
п’ять днів. Можна просто було ввести правило, що банк має право здійснити
платіж при наявності довідки від податкової інспекції. Це просто додаткові
«походи» для клієнтів. Сьогодні комерційні банки є агентами держави по
валютному контролю, які несуть дуже велику грошову відповідальність за
порушення законодавства: 10 тисяч доларів складає штраф за неправильно
проведений платіж. Податкова інспекція, перетягуючи на себе функцію контролю,
в той же час такої відповідальності не несе. Потрібно знайти «золоту середину»
у здійсненні валютного контролю. Тим більше, що для мене, як банкіра, видається
досить дивною цифра, що 98 % всіх надходжень на «ЛОРО» рахунки здійснюється
з рахунків фіктивних фірм. По-моєму, це значне перебільшення.
