Учасник міжнародної регати «ОпСейл-2000» український парусник «Батьківщина» викликає загальні симпатії, про нього та про його капітана Дмитра Бірюковича пише преса. У міжнародному огляді парусників бере участь ще одна яхта під українським прапором — «Ікар» з Миколаєва. Її капітан Борис Немиров, за словами його друзів, «закоханий у море, в людей, у свою країну й пишається рідним містом».
Як і його колега Бірюкович, 60-літній Немиров упевнений, що необхідно знайомити іноземців з унікальною культурою та історією України. Він також сам побудував своє судно розмірами 16x4 м, не маючи державного фінансування, й намагався знайти підтримку у приватних спонсорів для здійснення своєї подорожі. Як і в Бірюковича, у Немирова виникли технічні проблеми. Завдяки спонсорам вдалося оснастити яхту новими вітрилами, але через фінансові проблеми відправлення було затримано на 2 місяці, отже, яхта спізнилася на початок регати.
«Ікар» не так добре обладнаний, як «Батьківщина», на якій є навіть супутниковий телефон (наполовину справний), тому Немирову доводиться телефонувати додому з порту, а це вдається досить рідко. Його дочка Ганна повідомила, що минулими вихідними він перебував десь між Галіфаксом і Амстердамом. «Ікару», який не пропонує пакета послуг для проведення уїк-енду на яхті, не має власного веб-сайту й не згадується на інших «веб- сайтах ОпСэйл», явно бракує реклами — втім, як і його рідній країні.
Але на відміну від судна Бірюковича, яке здійснює свій перший круїз за межами Середземного моря, «Ікар» — вже загартований мандрівник. 1987-го він здійснив навколосвітню подорож, а 1992-го брав участь у регаті «Колумб-92».
Судно було побудоване під керівництвом Немирова його колегами та учнями в Інституті кораблебудування (який тепер називається «Морський технологічний університет»), де Немиров викладає. Немиров народився в Миколаєві і, як і багато тутешніх хлопчаків, мріяв стати моряком. Але через його поганий зір мрія не могла здійснитися, й тому він став інженером-кораблебудівником. Коли «Ікар», сконструйований ним власноруч, був готовий, Немиров вирішив, що настав час для навколосвітньої подорожі. Про це свідчать документи, що зберігаються в Музеї флоту і кораблебудування, і розповіді Наталі Русських, директора цього музею та близького друга Немирова. У грудні 1987 року, після декількох пробних рейсів Азовським і Чорним морями, «Ікар» вирушив у навколосвітку. Немиров вирішив обігнути земну кулю по 50-й паралелі, чого раніше ніхто ще не робив, однак на практиці подорож Атлантичним океаном виявилася важкою. Яхта зробила відносно невелику кількість стоянок, зокрема й на Канарських островах і в Тасманії, і повернулася в порт приписки 28 липня 1988 року, якраз встигнувши на святкування Дня Військово-Морського флоту.
Після навколосвітньої подорожі Немиров дав рекламні оголошення в пресі й почав катати туристів Середземним морем.
Але 1992 року він уже був готовий до нового випробування. Цього разу «Ікар» взяв участь у регаті «Колумб-92», організованій на честь 500-річчя відкриття Америки Христофором Колумбом.
Для Немирова найважчим у цьому плаванні було те, що воно увійшло в історію як перша поява в міжнародній регаті судна під прапором незалежної України. 22 березня 1992 року під прапором, освяченим на могилі Тараса Шевченка, «Ікар» вийшов з Миколаєва й попрямував в Геную, місце народження Колумба. Потім він вирушив у Кадіс, де починалася регата, і через Атлантичний океан — в Пуерто-Ріко. Перетинаючи океан, Немиров кинув у воду пляшку з «Листом світу». Про це його попросили іспанські школярі, які, за їхніми словами, «поріднилися з морем». У своїх записах Немиров зазначив, що лист було спущено на воду на 19 градусах 55 хвилинах північної широти і 50 градусах 17 хвилинах західної довготи.
Потім капітан попрямував на північ, у Нью-Йорк, де 1 липня відбувся великий парад. Тут Немиров був приємно здивований тим, що багато американців українського походження захотіли відвідати його яхту, послухати розповіді про свою Батьківщину. За словами Русських, саме тоді він зрозумів, що за кордоном дійсно бракує інформації про Україну. 8 серпня 1992 року «Ікар» досяг Ліверпуля, де також відбулися урочистості, на яких були присутніми сотні тисяч британців. До 22 вересня «Ікар» і його екіпаж повернулися в Миколаїв, утомлені, але задоволені своєю експедицією.
А коли з’явилася можливість взяти участь у «ОпСейл-2000», Немиров не вагався ні хвилини. Русських каже, що через брак грошей він відмовився від подорожей у Нормандію і Австралію, але пропустити подію тисячоліття він не міг. «Він любить людей, особливо молодь, — каже Наталя Русських. — Він ніколи не відмовляється прийти в музей, зустрітися з хлопцями, розповісти їм свою історію. Вона завжди справляє на них величезне враження.»
Дружина Немирова і його молодша дочка, яка нещодавно закінчила Морський технологічний університет, живуть у Миколаєві. Старша дочка плаває матросом у Північній Атлантиці, доводячи тим самим, що любов до моря у Немирових у крові.
Капітан Борис Степанович Немиров має повернутися в Миколаїв нинішньої осенi. Поки ж у Миколаєві можна побачити присвячену йому виставку «Натхнення під вітрилом».
