У радянські часи рукописи, які не пройшли цензуру, так чи інакше друкували і читали. Ті, які друкували в межах Радянського Союзу, називалися «самвидавом», а ті, які публікували за кордоном і таємно ввозили в країну, — «тамвидавом». Велика частина цих підпільних видань потрапляла до Харкова з Москви...