Учора Володимиру Гусинському висунуто звинувачення. Голову групи «Медиа-Мост» звинувачено за статтею 159 КК РФ, що передбачає покарання за шахрайство з привласненням чужої власності в особливо крупних розмірах. Запобіжні заходи щодо Гусинського змінені не були.
Водночас російська газета «Сегодня» повідомляє про те, що делегація глав провідних корпорацій США не поїде до Росії доти, поки Гусинський перебуває під арештом. Про це інтерв’ю «Сегодня» повідомив конгресмен Том Лантос, пославшись на розмову з Робертом Страуссом, президентом Американо-російської ради з ділового співробітництва. Домовленості про приїзд американських підприємців з метою вивчення інвестиційного клімату в Росії досягнуто на найвищому урядовому рівні. Тепер же Рада навіть не може сформувати делегації для цього турне — голови найкрупніших американських компаній категорично відмовляються від такої честі.
Між тим в інтернетівській газеті «Полит. RU» позавчора з’явилося інтерв’ю керівника московського Центру політичних технологій Гліба Павловського, котрий був одним із головних іміджмейкерів «Единства» на парламентських виборах і зробив чималий внесок у президентську кампанію В.Путіна. Ситуацію довкола арешту В.Гусинського Гліб Павловський оцінює у широкому контексті політичної позиції, що, втім, не применшує цікавості деяких його оцінок.
Ми публікуємо фрагменти з цього інтерв’ю.
— Система, що працювала за президента Єльцина, передбачала особисту санкцію глави держави на дії проти олігархів. Чи змінилася модель її функціонування?
Гліб ПАВЛОВСЬКИЙ: — Ви самі сказали, що існувала певна система. Вона мала процедурні формальні й неформальні сторони — неформальні насправді й були головними, на них усе трималося. Зокрема, однією з таких неформальних сторін старої системи була для багатьох прийнятна річ — недоторканність певних груп. (...)
Далі починається смішна річ. Незалежно від мандату, демонтаж починається більш чи менш стихійно, у різних точках. Просто окремі суб’єкти перестають виконувати попередні правила поведінки. Природно, вони не синхронізують своєї діяльності, оскільки у Путіна є реальний рух масової підтримки без реально організованої форми на місцях. І це означає, що демонтаж починається тим самим тіньовим способом, яким було влаштовано попередню систему. Він перетворюється на конкуренцію — хто перший з тих чи інших груп відкриє сейф.
— Чи існує конфлікт між старою системою та Путіним?
— Загалом кажучи, конфліктом є існування нової політичної сили, що перемогла, взяла владу і не мала практично ніяких політичних інструментів розпорядження цією владою, окрім старої системи залежності. А якої ж іще? Іншої немає. Це ситуація свого роду зачарованого кола, котре розривається засобами на зразок тих, що ми тепер бачимо.
— Хто, по-вашому, розриває це коло?
— Якщо б ми витягли назовні процедуру того, що відбувається, то вона, скоріше за все, виглядала б несподіваною практично для усіх учасників. Підгрунтя ж у вигляді прихованих, не публічних дій агентів ситуації виглядало б політично значно більше не підстроєним, аніж це уявляють собі публічно ображені сторони. Вириваються якісь окремі схлипування — з одного боку аж до звинувачень в антисемітизмі, з іншого боку — раптом вилізає тема боргів «Газпрому». Все це фрагменти реальної ситуації, котра не була ні озвученою, ні поданою громадськості як політична ситуація.
— Ідея про те, що Путіна підставили, скоріше міфологічна?
— Це із сфери фантомних війн. Істина полягає у тому, що Путін перетворився на центральний пункт усієї політичної сцени. Жоден процес не йде, якщо він не йде через нього. Виходить, що Путін усіх тримає, або ж він усіх веде.
— Заява Нємцова про Волошина, дії прокуратури — чи не є це боротьбою за ідеологію Путіна?
— Це спроба маневру між різними великими потенціалами, але абсолютно різними. Один — це глава держави Володимир Путін, інший — безструктурна, безформенна масова підтримка. Ця ситуація дуже небезпечна, якщо не має політичного вирішення. Які можуть бути реальні варіанти цих проміжних ідей? Путін повертається до Москви і відчиняє двері Бутирки для Гусинського, Гусинський виходить. Я щиро радий за пана Гусинського, бо нічого хорошого у вибіркових репресіях не бачу, і в принципі, у них нічого хорошого бути не може. Інший варіант: Путін Гусинського напівзвільняє, висловлює йому сумніви, що йому потрібно сидіти, але залишає Гусинського там, де він сидить. Третій: Путін погоджується з союзом правих сил і кидається в обійми Гусинського. Усі ці схеми позбавлені розвитку. Опозиція не пропонує Путіну ніякої системної дії, а його оточення також не робить цього. Жахливо буде, якщо Путін не визначить своєї позиції з цього питання. Це єдине, що мені здається жахливим, бо далі піде процес «під килимом» і дійсно піде, зрозуміло куди. Він піде шляхом подальшого подрібнення старої системи тіньовими засобами. Те, що складеться, не буде схожим ні на те, чим погрожує Валерія Іллівна Новодворська, ні на те, що є сьогодні. Те, що складеться, здивує нас усіх, і, скоріше за все, здивує неприємно. Я, до речі, маю без втіхи погодитися з паном Березовським, бо він у дещо особистій формі визначив проблему — один із творців машини потрапив під неї.
— Як ця криза вплине на перебіг федеративних реформ?
— Як один із побічних ефектів, це, звісно, утруднює реальні процедури. Всі процедурні процеси поставлено під питання. Чесно кажучи, тепер не той період, коли потрібно відкривати нові фронти.
— Як ускладняться відносини із Заходом?
— Найміфологізованіші середовища найбільше вразливі. Відношення із Заходом сьогодні — це сфера межової неясності, зокрема, з огляду на вибори у Штатах. Ми там все ще у передвиборному контексті. Звичайно, відношення будуть до краю збитими й заплутаними.
ДО РЕЧІ
Російський магнат Березовський поставив вимогу амністувати тих, кого звинувачено у скоєнні злочинів, пов’язаних із хаотичним і наскрізь корупційним розпродажем державних активів, пише The Wall Street Journal . Коментарі Березовського відбивають зростання занепокоєності у російській бізнес-еліті, що арешт Гусинського за звинуваченням в участі у сумнівній операції з приватизації може стати початком ширшої кампанії, здійснюваної російським президентом В.Путіним проти бізнесменів, котрі будують свій бізнес на базі колишнього державного майна. «Будь-хто, хто займався бізнесом протягом останніх 10 років, може стати жертвою цієї системи. Нам потрібно знайти рішення. І рішення це — амністування такого капіталу», — сказав Березовський.
