Ми і є Європа
1. «Як ви вважаєте, чи потрiбно закривати ЧАЕС?»
Моя однозначна думка — ЧАЕС закрити. І не тому, що хтось вимагає, а тому, що вона психологічно тисне на свідомість людини як в Україні, так і за її межами. А що стосується зменшення виробництва електроенергії після закриття ЧАЕС, то можна відповісти одним твердженням, а саме: скоротити, якщо не припинити повністю крадіжку електроенергії. Крадіжка — не тільки в прямому розумінні, але і в застарілому обладнанні і технологіях. Якщо запровадити лише самі новітні електролампочки для освітлення, то, напевно, компенсується закриття.
2. «Чи відчули ви особисто поліпшення економічної ситуації в країні?»
Що стосується твердження уряду про зростання ВВП, зміцнення гривні, про досягнення в економіці, то це сьогодні звучить якось непереконливо. Протягом майже дев'яти років кожний новий прем'єр і особливо його міністри в перші місяці роздавали «щирі» запевнення про поліпшення показників у країні, а в результаті виявлялося все по-старому.
Коли зарплата (а не ціни) працiвникiв, пенсії пенсіонерів та інвалідів буде прирівняно до доларового еквівалента працюючого американця, канадця-пенсіонера, тоді народ сам скаже про поліпшення життя.
3. «На який «полюс сили», на вашу думку, потрібно орієнтуватися Україні під час проведення внутрішньої та зовнішньої політики (Росію, Захід або мусульманський світ?)
Жити треба разом з усіма народами матінки Землі. Проте, як мовиться, треба бути насторожі, що більше підходить до Росії. Це доведено віками, і тенденція продовжується: де силовим тиском, де хитренькою посмішечкою, братанням.
З мусульманами можна і треба товаришувати, але поважати вони будуть по-справжньому тоді, коли всі ми приймемо мусульманську віру.
Що стосується Європи, то ми і є Європа, тільки нам необхідно скоріше позбутися радянської психології і вливатися, а отже, ставати повноцінною європейською державою зі своїм демократичним устроєм життя, своєю народною, не чужинською, культурою, своїм примноженим високим освітнім потенціалом.
4. «Участь яких інвесторів — російських чи західних — у приватизації найбільших українських підприємств, на вашу думку, більшою мірою відповідає національним інтересам України?»
Найправильніша відповідь — мати все своє. Як свідчить приказка: «Не маєш свого, на чуже не сподівайся». Але якщо сьогодні ми не можемо дозволити собі швидко запровадити новітні світові технології, то правильний шлях — мати справу з Німеччиною, Францією, Англією, Японією і США. Досвід з АвтоЗАЗ-ДЕУ ще більше підтверджує, з ким нам бути. А російська політична верхівка вже прагне впровадити своє автовиробництво в ЗАЗ і Луцьк. Невже нас не навчили останні приклади: російсько-українське танкобудування, запуск ракети «Морской старт»? Якими ж треба бути «розумними», щоб весь час наступати на граблі?
5. «Чи може загрожувати, на вашу думку, контроль російського капіталу над найбільшими українськими підприємствами національним інтересам України?»
Навіть сліпий бачить загрозу з боку Росії. Привласнивши майже чотири тисячі тонн золотого запасу і коштовностей, закордонні будівлі, вилучивши рублі з ощадвкладів, валютні вклади, облігації, страховки, — цим Росія все про себе сказала.
Що стосується боргів за газ та нафтопродукти, то, по-перше, вони зроблені штучно, а по-друге, лише за трудовий внесок українського народу в освоєнні родовищ Росія, напевно, нам ще винна.
З повагою, Василь ПУШКАРЬОВ, учасник ВВВ, Одеса
Не успiхи, а «швидкi грошi»
1. Треба було б діяти в національних інтересах і, поки вигідно для України, використовувати ЧАЕС. Але чи зможе влада України протистояти тискові Заходу?
2. Поки власті не зможуть одержати повністю податки від продажу спиртного (за даними «Дня», Україна одержує в бюджет 4,7% замість 30%, а решта йде в тінь), сподіватися на підйом економіки важко. Тут швидкі гроші.
3. Доцiльно Україні під час проведення внутрішньої і зовнішньої політики спиратися на тих, хто хоче співробітничати з нами на принципах рівноправності (також і на Заході, в ісламському світі, країнах Азії, Африки, Латинської Америки). Співробітничати з Росією треба, а спиратися на неї небезпечно, бо там є сили, які бажають приєднати Україну.
4. Усі інвестори небезпечні, бо думають тільки про прибуток, підкорення, щоб не було конкурента. Тут закон джунглiв. У передовій Угорщині, яка так рекламується, майже нічого їй не належить, працюють «на дядька», а за кількістю самогубств на 100 тис. населення вона на першому місці в Європі. Монополія на продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, ліків дала б Україні інвестицій більше, нiж нам треба. Підвищення мита на некритичний імпорт стимулювало б своє виробництво і вирішило б проблеми з пенсіями та зарплатами. Як повідомив Нємцов — депутат Держдуми Росії, інвестори Заходу мають у Росії 300% прибутку. В Україні — не менше. Як це змінити? Російський капітал небезпечніший, бо дуже впливає своїми ЗМІ на Україну.
5. Безумовно! Однак незрозуміло, чому Захід, прощаючи борги Росії, не обумовить це тим, що Росія має пробачити борги Україні? Це як у біблійній притчі: Росії прощають десятки мільярдів, не претендуючи на її власність, а Росія не хоче пробачити Україні в 10 разів менше, вимагаючи «шматок м'яса».
