КС визнав конституційним положення Указу про проведення референдуму. Також відповідають Конституції 4 із 6 запитань, що виносяться на референдум, — про депутатську недоторканність, про двопалатний парламент, про скорочення кількості депутатів ВР, про право Президента розпускати ВР у тому випадку, якщо в місячний термін не буде сформовано парламентську більшість або депутати протягом трьох мiсяцiв не затвердять бюджет. Перше запитання — про недовіру ВР 14-го скликання й внесення у зв’язку із цим доповнення в Конституцію, що вираження недовіри ВР на всеукраїнському референдумі дає підставу Президентові для розпуску ВР, і шосте — та прийняття Конституції на всеукраїнському референдумі — визнані неконституційними.
Дуже важливим є рішення КС про те, що результати референдуму будуть не консультативними, а є обов’язковими для розгляду та прийняття відповідних рішень органами державної влади.
Не можна сказати, що рішення КС стало великою несподіванкою. Саме таке рішення прогнозувалося багатьма аналітиками. Примітно також те, що знято шосте запитання, яке зазнавало найрізкішої критики більшості політиків.
На прес-конференції після оголошення рішення, член КС Павло Євграфов підкреслив, що Президент зобов’язаний оголосити референдум за народною ініціативою, якщо питання, котрі виносяться на нього, не суперечать Конституції. За його словами, під час розгляду цієї справи в центрі уваги КС було положення про те, що український народ має виняткове право визначати конституційний устрій держави. «Воля народу, його права й свободи — золото Права», — підкреслив він.
На запитання, як він оцінює те, що два пункти пiдписаного Президентом указу, визнані неконституційними, пан Євграфов відповів, що «для цього й існує КС».
Не можна не підкреслити, що своїм рішенням КС створив судовий прецедент, на який спиратимуться Центрвиборчком, Президент і парламент для прийняття рішення про проведення подібних референдумів за народною ініціативою. У зв’язку із цим П.Євграфов зазначив, що це рішення КС «буде прецедентом і джерелом права, на яке посилатимуться й якого дотримуватимуться в майбутньому всі ініціативні групи із проведення референдуму. Однак дуже важливо, що питання, які пропонуються на референдум, мають перевірятися ЦВК, Президентом, як гарантом Конституції, на відповідність Основному законові».
Павло Євграфов також зазначив, що проекти висновків Венеціанської комісії ПАРЄ (в яких пропонується визнати референдум неконституцiйним) не впливали на прийняття рішення КС хоч б з тієї простої причини, що більшість членів КС ознайомилися з ними після того, як було ухвалено рішення.
Венеціанська ж комісія, «безумовно, врахує» рішення Конституційного суду України щодо референдуму, оскільки нинішнє рішення КС «дає певні підстави або для зняття критичних заперечень Венеціанською комісією, або серйозних коректив її позиції», — висловив учора на брифінгу свою думку заступник глави адміністрації Президента України Леонід Підпалов.
Що стосується реакції Президента, то він, за словами Підпалова, «сприйняв рішення КС як певну реальність, яка має бути врахована й має бути виконана». Він нагадав, що Леонід Кучма раніше висловлював своє ставлення до першого питання, яке виноситься на референдум, вважаючи його «неідеальним». Говорячи про механізм подальшої реалізації затверджених на референдумі запитань, Л.Підпалов підкреслив, що законодавством не встановлено термінів. Зокрема, на його думку, запитання про зменшення чисельності депутатського корпусу може бути реалізоване вже при обранні наступного складу парламенту. Для цього необхідно буде внести відповідні зміни до Конституції і виборчого законодавства. «Не повинні звужуватися конституційні права чинних депутатів», — зазначив Л.Підпалов.
У свою чергу Комуністична і Прогресивна соціалістична партії України не відмовляються від ідеї проведення альтернативного референдуму. Про це вчора заявили в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна лідери партій Петро Симоненко та Наталя Вітренко.
КОМЕНТАР
Сергій ГОЛОВАТИЙ, народний депутат України:
У рішенні про некоституційність першого й шостого питань в КС вийшов на повну юридичну чистоту конституційного права. З інших питань він вийшов на політичне рішення.
Головне, що завдяки цьому рішенню КС, зазнали краху наміри тих, хто хотів здійснити антиконституційний переворот в Україні, тих, хто хотів повернути Україну на шлях Лукашенка. Тепер Україна не повторить білоруського шляху. Крім того, своїм рішенням КС став на захист українського парламентаризму. Тепер ніколи не зможе виноситися на референдум питання про недовіру парламенту, котрий обирається народом. Це велика перемога демократії, парламентаризму та європейських цінностей конституційного права.
Щодо чотирьох питань, що залишилися, то вони практично нічого не означають. Рішення, прийняті на референдумі, будуть обов’язковими для розгляду державними органами. Це означає, що до ВР повинен бути внесений відповідний законопроект або Президентом, або 150-ма депутатами (число депутатів, які володіють законодавчою ініціативою). Але, наприклад, мене особисто ніхто не примусить вносити законопроекти з цих питань. Законопроект може внести Президент, ВР його розгляне й може прийняти або відхилити. А потім має звернутися до КС за висновком, потім висновок КС піде до ВР. Так мине одна сесія ВР, потім друга. І тільки потім буде прийнято рішення. Таким чином, гарантовано, що ми років зо два вирішуватимемо ці проблеми. Постає питання: чи потрібно витрачати 30 млн. гривень для того, щоб Президент вніс до ВР законопроект після референдуму, якщо те ж саме можна зробити звичайним шляхом?
Олександр ЛАВРИНОВИЧ, народний депутат України: — Найважливішим є те, що КС продемонстрував: він захищає чинну Конституцію Украіни і верховенство права в нашій державі. Проведення референдуму в повному обсязі з трактуванням його результатів як норм прямої дії могло б привести до негативних наслідків і поставити під загрозу обраний Україною шлях до європейської інтеграції.
Якщо ті питання, що залишились, будуть підтримані на референдумі, то зміни до Конституції будуть ініціюватись або Президентом, або парламентом за тією процедурою, яка передбачена. Я думаю, що за нашого життя не буде питань щодо двопалатного парламенту, оскільки це навряд чи знайде підтримку у Верховній Раді, яка повинна розглядати його і вносити відповідні зміни в Конституцію. Принаймні, на сьогоднішній день переважна більшість депутатів висловлюються проти внесення таких змін. Тому, навіть якщо це питання буде підтримано на референдумі, це не буде мати жодних наслідків для змісту Конституції.
