Тим, хто подав позови першими, пощастило: вони зуміли «вибити» в міста свої «кревні». Проте таких виявилося небагато, оскільки процес виплати загальмувався, практично так і не розпочавшись. Викладачі тим часом уже несли й несли до суду свої заяви, заводячи й працівників міськвно, й судових виконавців, які не знали, де брати гроші на погашення заборгованості, в глухий кут. Зрештою, наприкінці листопада прийом позовів у місті вирішили зупинити.
У новий рік освітянська галузь міста увійшла, маючи 5-місячний борг із зарплати вчителям та 2000 позовів на виплату компенсацій, передбачених статтею 57.
Оскільки ситуація загрожувала вийти з-під контролю, 6 січня, з ініціативи обласного управління юстиції, в Сумах відбулася міжвідомча нарада за участю представників обласного та районних у місті судів, а також керівників міськвно. Після тривалих дебатів було прийнято рішення: з тих грошей, що надходять до бюджету на оплату праці вчителів, 20% спрямовувати на погашення заборгованості за ст.57, решту — на виплату поточної зарплати. У січні такий механізм розподілу запрацював, проте педагогам це полегшення не принесло. Адже на виконання судових рішень щодо виплати компенсацій викладачам минулого місяця було виділено лише 10 тисяч гривень. Тобто в середньому кожен з 2 тисяч позивачів отримав по 5 гривень. Звичайно, такі темпи погашення заборгованості вчителів задовольнити не можуть. Адже вони зверталися до суду сподіваючись отримати всю належну до сплати суму відразу, а не частинами, до того ж протягом невизначеного періоду.
З огляду на цю ситуацію сумські педагоги сьогодні ставлять під сумнів запевнення міського голови Олександра Андронова, який пообіцяв їм, що впродовж поточного року вчителям «...виплатять всю суму заборгованості, яка обов’язково буде передбачена при формуванні бюджету-2000». Та, мабуть, такої впевненості немає зараз й у самого мера. Адже йому має бути відомо, що поданий до Верховної Ради основний фінансовий документ держави поряд з такими статтями, як соціальна допомога на безплатний проїзд в громадському транспорті для окремих категорій громадян і на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, фінансування відділів освіти за статтею «виплати за вислугу років» не передбачає. А інших джерел надходження коштів для цього в Сумах нині просто не існує.
Більше того, цих коштів немає сьогодні й для погашення заборгованості із зарплат вчителям, яка нині вимірюється 4,5 місяцями й становить понад 3 мільйони гривень. Звернення з цього приводу до Кабміну, Міністерства освіти, комітету з бюджету Верховної Ради ні до чого не призвели. За словами голови Міського комітету профспілки представників освіти Валентини Шевченко, в деяких навчальних закладах педагоги, доведені до відчаю, пропонують вступити в трудовий конфлікт з міською владою, або, простіше кажучи, оголосити страйк. Їхнім шляхом можуть піти й медики, працівники культури, яким теж «заморозили» зарплату за кілька місяців. Загалом борг працівникам бюджетної сфери обласного центру із заробітної плати на сьогодні становить понад 6 мільйонів гривень. І вже зараз відомо, що без додаткового фінансування самотужки утримувати ці галузі місту навряд чи вдасться.
КОМЕНТАР
Як вдалося дізнатися кореспонденту «Дня» Інні ЗОЛОТУХІНІЙ у головному Управлінні середньої освіти Міністерства освіти України, сьогодні тільки по виплатах заробітної плати держава заборгувала працівникам сфери освіти понад 258 млн. грн. Співрозмовник, котрий не бажав представитися, підкреслив, що найважча ситуація склалася у Чернівецькій, Сумській, Чернігівській і Рівненській областях. Так, наприклад, бюджетний борг перед учителями Рівненської області становить 4,5 місячних фондів заробітної плати, а Чернівецької — 2,9 місячних фондів.
Співробітник Міносвіти також заявив, що виплати, згідно з 57 статтею Закону України «Про освіту», не можуть проводитися на практиці, оскільки законодавці досі не розробили відповідного механізму реалізації цього положення. Більше того, за його словами, в бюджеті-99 засобів на реалізацію ст. 57 взагалі не було передбачено, а в бюджеті-2000 закладено тільки частково. Тому, підкреслив він, «спочатку необхідно зробити так, щоб закони України не суперечили один одному, а потім говорити про виплати грошей».