У вівторок депутати, які покинули Раду, обрали нового спікера, однак голова Верховної Ради Олександр Ткаченко відмовився пiти зi своєї посади. «Це досить складне питання», зізнався він в інтерв'ю «Файненшл Таймс».Ткаченко звинуватив у парламентській кризі Президента Леоніда Кучму, котрий, за його словами, здійснює «розборку» з лівим крилом парламенту, яке виступило проти нього на президентських виборах минулого року. На думку багатьох експертів, обидві сторони перебувають на тонкому конституційному льоду. Криза сталася в найбільш неслушний час. Якщо парламент не зможе, приміром, ухвалити бюджет на цей рік, то МВФ не відновить виплати траншів згідно із трирічною програмою кредитування на $ 2,5 млрд. А це у свою чергу зашкодить проведенню реструктуризації боргу в $ 2 млрд. Але це ще не все. Українська енергетика є банкрутом, а Росія вимагає сплати мільярдів доларів за газові борги, відтак українські міста починають потерпати від відключень електроенергії. Ткаченко заявив, що він готовий до дострокових виборів, на яких, на його думку, ліві здобудуть більше місць завдяки поганому економічному становищу. Проте багато політиків вважають, що в Україні дедалі зростає імовірність повторення «білоруського варіанту».
«Файненшл таймс», 3 лютого
Коаліція правих і центристських партій завершила «оксамитову» (як вони її самі назвали) революцію з усунення лівих від участі в управлінні однієї з гілок державної влади. І якщо законність рішень «більшовиків» підтвердиться, то можна буде говорити про прецедент на просторах СНД з декомунізації однієї з найбільш «комуністичних» пострадянських республік. З урахуванням послідовності президентських дій нескладно прогнозувати, що і сам Леонід Кучма, і його найближче оточення докладуть максимум зусиль для того, щоб провести референдум і сформувати двопалатний парламент, який (враховуючи унітарний устрій України, де глави областей не обираються, а призначаються) стане дійсно кишеньковим.
«Независимая газета», 3 лютого
На російсько-українському кордоні з'явилася чергова «гаряча точка». Однак «точка» нічогенька собі — загальною площею до 40 тисяч квадратних кілометрів! Київ, якому на переговорах з Москвою так і не вдалося настояти на своєму розумінні «національної приналежності» Азовського моря, вирішив поділити його сам. Як мовиться, «не по справедливості, то по-братськи». Москві надiслало офіційну ноту з координатами розмежування частини Чорного і Азовського морів, а також Керченської протоки, встановленими українською стороною в односторонньому порядку.
«Известия», 4 лютого