На п'ятому році життя фестиваль доріс до конкурсу, і свої
картини, зняті 1999 року, надіслали режисери із 14 країн світу на суд журі.
Одним із конкурсних фільмів була стрічка «Вітер вночі» з Катрін Деньов
у головній ролі, знята французьким режисером Філіппом Гаррелем. Тим часом
фільм виявився нуднуватим, і багато які глядачі, оскільки час показу був
вечірній, відверто похропували в залі кінотеатру «Свiт Кiнотавра», де частково
проходив фестиваль. Катрін Деньов полетіла разом зі своїм «Вітром вночі»,
вручивши вдруге медаль Федеріко Фелліні за внесок у національне кіно. Уперше
це сталося в Парижі чотири роки тому.
Щодо переможців, то приз «Срібна стріла» за найкращу жіночу
роль одержала актриса Хеге Шейєн за фільм «Суфлерка» (Норвегія). Номінація
«Найкращий екранний поцілунок» тепер звучить як «Найкращий романтичний
дует» і ним було визнано дует Чулпан Хаматової та Дені Лавану. Вони зіграли
в німецького режисера Файта Хелмера у фільмі «Тувалу». До речі, зворушливий
фільм Хелмера було удостоєно і спеціального згадування журі. Що ж до призу
за найкращу чоловічу роль, то його одержав актор Як Цвіткович, який зіграв
у кінострічці «Холостий хід» режисера Янеза Бургера (Словенія). Цей же
фільм став володарем головного призу фестивалю — «Золотої стріли».
Незважаючи на те, що російська актриса одержала «Срібну
стрілу», «російської теми» цього разу в конкурсі не спостерігалося. Чулпан
Хаматова знімалася в європейського режисера, та й Ольга Дроздова представляла
фільм «Дочки щастя», зроблений в Європі. Щоправда, якщо Чулпан пощастило
і її роботу сприйняли прихильно, то участь Ольги Дроздової у фільмі угорської
феміністки Марти Месарош викликала скандал. Ользі Дроздовій випало грати
одну з найдорожчих повій Варшави, і деякі сцени, треба сказати, цілком
тягнуть на порнографічні. Однак, як призналася розстроєна актриса, всі
відверті кадри були зняті з дублеркою, і про те, що буде в кінцевому результаті,
Дроздова під час роботи над фільмом не знала.
Утім, тема вимушеної проституції в кіно не нова. І на фестивалі
її було достатньо. До речі, фільм «Близько до кохання», також угорський,
розповів про зворушливу історію взаємин сільського парубка, що став поліцейським,
та китаянки — дівчини з вулиці. Крім того, глядачі побачили ретроспективу
«Історія гріха», вдало скомпоновану програмним директором фестивалю Сергієм
Лаврентьєвим, та серію кінострічок «Еротичні історії». А в програмі «Спеціального
показу» демонструвалися фільми американського режисера Сема Мендеса «Краса
по-американському» (1999 року) та «Кислотний дім» англійського майстра
Пола Мак-Гігана (1998 року).
Іще один спеціальний показ відбувся після урочистого закриття
фестивалю. До нього був приурочений приїзд почесного гостя «Ликів кохання»
маестро Франсіса Лея, якому нова «президентська» пара фестивалю Дмитро
Пєвцов та Ольга Дроздова вручили на спомин головний приз — «Золоту стрілу».
А потім глядачів чекав перший російський показ легендарної кінострічки
«Історія кохання» американського режисера Артура Гіллера, музику до якої
написав Лей і яка от уже 30 років звучить у серцях закоханих усього світу.
