Цікаво, що, згідно з поверненим законом, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати має проводитися з розрахунку 1% від несплаченої суми боргу за кожний календарний день затримки зарплати, але не більше за 100% загальної суми боргу.
Проект даного закону було розроблено Федерацією профспілок України «після розгляду 1998 року в Трудовому арбітражному суді суперечки, що виникла між Федерацією профспілок і урядом». «Питання про внесення змін до цього закону ми поставили вперше ще 1998 року, коли вийшла постанова Кабінету Міністрів про те, що як державні, так і комерційні підприємства (згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці») зобов'язані в разі несвоєчасної виплати зарплати проіндексувати затриману суму згідно з індексом зростання цін, котрий щомісяця встановлює Міністерство статистики України, — сказав кореспонденту «Дня» заступник голови Федерації профспілок України Володимир Мельник. — Оскільки, на наш погляд, діючий сьогодні механізм не може повною мірою компенсувати працівнику втрату заробітної плати. Так, якщо припустити, що середньомісячну зарплату того чи іншого працівника — сто гривень було затримано на 3,5 місяця, то сума компенсації, згідно з індексом зростання цін 5%, становитиме 8–9 гривень. Більш того, в постанові Кабміну передбачено декілька обмежень, які, на наш погляд, є прямим порушенням прав громадян України. Так, компенсація проводиться тільки в тому випадку, якщо заробітну плату було затримано більш ніж на один місяць, причому за цей період індекс споживчих цін має становити понад 1%. Простіше кажучи, компенсації не буде, якщо працівник отримав аванс, але не отримав зарплату, а також за того випадку, якщо індекс споживчих цін становив, наприклад, 0,9%». Володимир Мельник наголосив, що вважає зауваження Президента про «відсутність необхідних для реалізації закону бюджетних коштів» неістотними, бо «уряд зобов'язаний знайти гроші для того, щоб погасити свої борги».
Між тим заступник міністра Міністерства праці й соціальної політики України Олександр Товстенко зазначив «Дню», що цілком підтримує зауваження Президента щодо проекту закону «Про внесення змін до закону «Про оплату праці»: «Оскільки, по-перше, передбачений у ньому механізм не є компенсацією за загублену купівельну спроможність заробітної плати, а визначає розмір штрафу, який буде зобов'язаний заплатити роботодавець за кожний прострочений день. Наприклад, якщо зарплату 100 гривень буде затримано на 30 днів, підприємство має додатково виплатити співробітнику 30 гривень. Тим часом як інфляція в цей період може бути в рамках 1–2%.
По-друге, 100% компенсації заборгованості по заробітній платі за квартал складе суму місячного фонду заробітної плати. А подібні витрати в госпрозрахунковій сфері відносяться до витрат на виробництво. Простіше кажучи, втілення в життя даного проекту закону неминуче призведе до підвищення цін на продукцію й погіршення фінансового становища підприємств. Для того ж, що б цього не сталося, додаткові кошти на реалізацію закону мають бути передбаченими на всіх бюджетних рівнях. До речі, за даними Міністерства фінансів, ця сума становила б 680 млн. грн. (йдеться тільки про бюджетників. — Ред. ). У проекті державного бюджету на 2000 рік вони не передбачені...»
Що ж, поки навколо запровадження нового закону йдуть дебати, тим, хто не отримує, залишається тільки чекати. Тим часом ціни на продукти в магазинах і на ринках зростають з кожним днем. І цілком ймовірно, що ваші неотримані сьогодні 100 гривень зарплати завтра вже не дорівнюватимуть... 100 гривням.
