Проблеми регіональних електронних засобів масової інформації — це, передусім, проблеми виживання за нинішніх важких економічних і політичних умов. Особливо складно недержавним ЗМІ. Що не заважає деяким з них шукати нові шляхи розвитку, вдало використовуючи і кон'юнктуру ринку, і хорошу якість свого продукту. Про це — наша розмова з директором телекомпанії «Рівне-1» Віктором Даниловим.
— Можна сказати, що абсолютна більшість регіональних телекомпаній сьогодні не живе, а виживає, — вважає пан Данилов. — Я не знаю місцевих телекомпаній в Україні, котрі були б прибутковими. Наша телекомпанія так само змушена, що називається, «по своєму ліжку простягати ніжки» й задовольнятися вельми скромним бюджетом.
На жаль, сьогодні труднощів у нас більше, ніж успіхів. Необхідно при мінімальному бюджеті створити повноцінний телевізійний продукт. За браком коштів доводиться в обмін на ефірний час під рекламу отримувати не завжди першосортний телевізійний продукт, насамперед, — це художні фільми — та йти на співпрацю з великими телевізійними системами, зацікавленими в ретрансляції своїх програм на регіони.
Та для того, щоб бути цікавими телеглядачеві, ми маємо виробляти власні програми. Безумовно, це досить накладно. Зате якщо виходить конкурентоспроможний продукт, то на нього завжди знаходяться покупці. Можу навести як приклад нашу дитячу програму «У кота Панаса», що отримала диплом на всеукраїнському фестивалі дитячого телебачення. Зараз на неї такий попит серед регіональних телекомпаній, що ми не встигаємо програму тиражувати.
Іншою «нішею», за допомогою якої регіональні телекомпанії можуть закріпитися на телеринку й істотно потіснити монстрів телеефіру, є створення телевізійних версій всіляких конкурсів, фестивалів і гастролей зірок естради. Поки що в цьому виді послуг домінують великі телекомпанії, які мають власні пересувні телевізійні студії (ПТС), знімальні крани та іншу численну й вельми недешеву спеціальну телевізійну техніку. Ми вирішили також включитися в боротьбу за цей вид телепродукту і створили свою ПТС із чотирьох телекамер цифрового формату. Подібна схема виявилася дуже живучою, бо витрати на виклик, наприклад до Рівного або Львова, столичної знімальної групи тяжким фінансовим тягарем лягає на плечі організаторів більшості шоу. Зараз наша телекомпанія обслуговує подібні заходи не тільки в своїй області, але й приймає замовлення з інших регіонів. Так, нещодавно ми зняли телеверсію першого міжнародного фестивалю моди «Цептер» у Львові. Ця програма транслювалася по каналу УТ-1. У боротьбі за ринок подібного виду телепослуг чималу роль, крім амбіційності і бажання показати себе, відіграє й гнучкіша цінова політика провінціалів.
Останнім часом спостерігається досить цікава тенденція розміщення замовлень на виготовлення багатьох рекламних роликів. Вони надходять до регіонів. Тут, на мою думку, як і в питанні про зйомку телеверсій, велику роль відіграє якість виконання, що зросла в поєднанні з порівняльною дешевизною виготовлення. І все ж, на порозі нового тисячоліття регіональні телекомпанії тільки сподіваються, що в майбутньому вони зможуть повноцінно «звестися на ноги», бо телебачення, як жодний інший засіб масової інформації, залежить від стану економіки та можливостей вітчизняної промисловості розміщувати замовлення на виготовлення і трансляцію телевізійної реклами.
