У ніч з неділі на понеділок під час електронного підрахунку голосів у Центральній виборчій комісії було людно. Розклад прихильностей виборців: Кучма — Симоненко — Вітренко (а після сьомої ранку — Мороз), — одні сприйняли як «справдження оприлюднених прогнозів» (приміром, канал «Інтер»), інші як особисту трагедію (журналісти Бі-Бі-Сі). О першій ночі журналісти дізналися про перші результати голосувань. І вже тоді під час оголошеної перерви до ЦВК завітав Олександр Волков. Кажуть, вже тоді він розпив «переможну» пляшку «Гетьмана» з Михайлом Рябцем.
На кінець дня виборів ЦВК оприлюднила інформацію про 37 скарг, що надійшли до комісії про порушення виборчого законодавства. Проте на думку М.Рябця, вони не вплинули суттєво на результати виборів. У той же час учора прес-секретар Комітету виборців України Олександр Черненко повідомив «Дню», що зафіксовані порушення досить суттєві, наприклад, нерівномірний розподіл бюлетенів по дільницях, та такий, що на деяких дільницях бюлетені закінчилися вже опівдні. Вочевидь, що залишки на інших використали «корисно». Зі слів М.Рябця з деяких дільниць відомості про результати виборів не надійшли й на ранок першого листопада. Може тому, що результати не співпали з розробленим кучмівським штабом планами голосувань? Приміром, у одному з «завинивших» Кіровоградському ТВО № 100, Кучма ледь нашкріб голосів на четверте місце.
Крім того, проблема виникла з підробленими бюлетенями, екземпляри яких знаходили навіть у нових пачках. Для ЦВК це не суттєво? Михайло Рябець заявляв на суттєві скарги кандидатів, що у нього немає важелів впливу. Очевидно, що авторитетом організації та особи не вплинеш, коли його немає. Принаймні у кулуарах свою позицію ЦВК оформило так: ми не втручаємося, переможе найсильніший, — вочевидь мова не йшла про демократію. Не секрет, що переможцем першого туру порушувалося з десяток статей виборчого, в тому числі й кримінального законодавства: заборона на ведення передвиборної агітації посадовими особами, заборона монопольного контролю над ЗМІ, використання для агітації службових привілеїв, в тому числі транспорту та зв'язку, заборона підкупу виборців та багато інших. Дзвінки про численні порушення надходили до «Дня» упродовж усієї виборчої кампанії. Наприклад киянин Микола Тютюн повідомив у переддень виборів про тисячі розкиданих у під'їзді його будинку екземплярів газети «Самоврядування» (задекларований наклад — 60 тисяч екземплярів), де Дмитро Гуленко, голова Московської районної ради та райдержадміністрації столиці (ще й порушник закону як «сумісник») відкрито агітував за чинного Президента. Учора зранку зателефонував пенсіонер Микола Підгорний, який повідомив про факти підкупу виборців. «За» Кучми коштувало від 30 до 50 гривень залежно від регіону, інде голоси оцінювали у мішок цукру чи муки. А керівниця одного з гастрономів столиці, що звичайно не назвалася, повідала, звідки й така щедрість чинно- безчинного Президента: за місяць-два до виборів кожному магазину наказали нашкребти по сусіках й списати встановлену кількість продуктів.
Так чи ні вже під ранок Михайло Рябець значно повеселішав. На табло «усе гладко» й, як йому здавалося, ніяких натяків на фальсифікації. Десь біля третьої завітав посол США Стівен Пайфер та від спілкування з журналістами категорично відмовився. Кажуть, йому далися взнаки неорганізовані на гроші американських інституцій «Епіцентр-дебати», коли й він, посол, змушений був тупцювати минулої п'ятниці перед закритими дверима студії каналу «1+1».
