У селі Турка Коломийського району розпочалося збирання цілющих трав. Власник трьохсотгектарної плантації — науково-виробнича фірма «Арніка» — щодня розраховується із збирачами за кожний кілограм зданої сировини.
Як повідомив генеральний директор «Арніки» Михайло Стовп'юк, завдяки співпраці з держлісгоспами області лікарські рослини для цієї фірми заготовляють близько трьох тисяч чоловік. Але зростаючий попит задовольнити важко. Отож «Арніка», яка є постачальником вітчизняних фармацевтичних фабрик, і сама днями приступила до промислової переробки лікарських рослин. Тут видав першу продукцію сучасний цех, обладнання для якого закуплено під кредит Держіннофонду в Аргентині, Бразилії і США. Наразі тут виробляють три сорти лікувального чаю, а через місяць- два з лінії сходитиме їх півтора десятка. Над рецептурою нині працюють українські медики.
«Оріана» бореться за виживання
Концерн «Оріана» (м. Калуш) підписав протокол про намір створити спільне підприємство на базі основного виробництва з консорціумом англійських фірм, який очолює компанія Livsli, повідомив Українським Новинам заступник керівника «Оріани» Георгій Кунєв.
За словами Г. Кунєва, «Оріана» планує створити спільне підприємство на базі основного виробництва концерну — олефінового заводу, виробництва поліетилену, виробництва каустичної соди та заводу полівінілхлориду.
Англійський консорціум має постачати сировину на «Оріану» й організовувати збут продукції. Концерн «Оріана» вже підписав угоду з югославською «Синтелон» про створення двох спільних підприємств з виробництва покриття для підлоги. Одне зі спільних підприємств вироблятиме лінолеум, друге — спеціальні покриття для автомобілів на базі поліпропіленових матеріалів. Планований обсяг інвестицій «Синтелона» — 40 млн. німецьких марок. «Оріана» в першому півріччі скоротила на 50-60% виробництво основних видів продукції порівняно з першим півріччям минулого року через втрату ринків збуту за кордоном.
«Луганськобленерго» не згодне зі штрафом
ВАТ «Луганськобленерго» збирається оскаржити в суді рішення Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) про накладення на компанію штрафу в розмірі 85 тис. грн., повідомили агентству Інтерфакс-Україна на підприємстві. «Ми не отримали від НКРЕ письмового підтвердження про накладення штрафу. Поза сумнівом, ми оскаржуватимемо це рішення, якщо воно з'явиться в такому вигляді», — сказав представник ВАТ «Луганськобленерго».
Він також заявив, що розглядає рішення НКРЕ як «незаконно ухвалене», однак при цьому не назвав причин накладення штрафу.
Як раніше повідомляло агентство, НКРЕ 11 серпня наклала на ВАТ «Луганськобленерго» штраф у зв'язку з порушенням Умов і Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальним) електромережам і на підставі перевірки, проведеної відповідно до постанови НКРЕ від 30 квітня поточного року.
УПРАВЛІННЯ Чотири дні на роздум... про пільги
Кабінет міністрів України скасував прийняте чотири дні тому розпорядження, яке підтверджувало, що оподаткування підприємств із іноземними інвестиціями й митне оформлення вантажів, що ввозяться ними на митну територію України, здійснюється на загальних підставах.
У скасованому розпорядженні зазначалося, що загальні підстави оподаткування для СП будуть діяти до прийняття Конституційним Судом України рішення про конституційність постанови Верховної Ради, яким парламент підтвердив дію податкових і митних пільг для підприємств із іноземними інвестиціями, введених раніше Законом «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 року. Цей закон було скасовано в березні 1996 року, повідомляє Інтерфакс- Україна.
Однією з причин нещодавньої кризи на ринку нафтопродуктів України експерти називають відхід із ринку спільних підприємств, позбавлених податкових пільг. Скасування Кабміном прийнятого буквально напередодні рішення експерти пояснюють тим, що бензинова криза ще, мабуть, далека від завершення. Й в уряді вирішили, що «бензинові» СП ще знадобляться...
За нафтової кризи НПЗ працювали на експорт
У 1999 році потужності вітчизняних нафтопереробних заводів, розраховані загалом на споживання 52,4 мільйона тонн нафти на рік, були завантажені всього на 23%, повідомив заступник голови Держнафтогазпрому України Василь Григор'єв.
Позапланові простої нафтопереробних заводів, за твердженням Василя Григор'єва, сумарно за січень—липень становили 305 днів.
За 7 місяців 1999 року на нафтопереробні підприємства України надійшло, згідно з підрахунками Держнафтогазпрому, 7 мільйонів 671,7 тисяч тонн нафти, що на 256,3 тисячі тонн більше, ніж за аналогічний період торік.
При цьому В. Григор'єв відзначив, що переробка нафти за 7 місяців 1999 року зменшилася в Україні на 785 тисячі тонн (на 11,3%), у зв'язку з тим, що частина отриманої на давальницьких умовах українськими НПЗ сировини згодом, за розпорядженням її власників, реекспортувалася у треті країни. Таким чином, на експорт пішло 797 тисяч тонн нафти з Одеського НПЗ та 295 тисяч тонн нафти з Херсонського НПЗ.
