Отже, про яку прибутковість можна говорити! Тим паче, що за останні роки обсяги виробництва на заводі знизилися у вісім разів. За даними асоціації «Тернопільспирт», лише третину своїх потужностей використовують і горілчані цехи при спиртозаводах. А запускали їх з великими надіями! Як наслідок, чортківську «казьонку» вже рідко коли побачите навіть у рідному Чорткові. Вона знаходить збут переважно через треті руки і продається на дальших ринках по 4,5—5 гривень.
Остаточно доконали горілку чортківчан і навіть спиртозаводів алкогольні вироби фірми «Артеміда» (Кіровоград) і концерну «Союз-Віктан» (Крим), які заполонили прилавки місцевих магазинів. Продукцію цих компаній здешевлюють величезні масштаби виробництва.
Український ринок алкоголю став непрогнозованим. Горілку виробляє хто хоче і в яких завгодно обсягах. Директор Чортківського лікеро-горілчаного заводу Валентин Баранов вважає, що назріла потреба для економічного регулювання цього ринку.
— Можна було б законодавчо встановити квоту на виробництво і реалізацію «казьонки» для внутрішнього споживання, — пропонує фахівець, — і в межах цієї квоти довести до заводів виробничі завдання, виходячи з потужностей. Решта горілки нехай іде на експорт. Подібний порядок Верховна Рада запровадила стосовно цукру, і це ні в кого, хто зацікавлений в існуванні і розвитку цього ринку, не викликає заперечень.
ДОВІДКА «Дня»
В Україні сьогодні 87 спиртозаводів, 180 лікеро-горілчаних заводів, 8 — спецзаводів шампанських вин, 15 — винно-коньячних заводів. Їх потужності у 3—3,5 рази перевищують потреби українських споживачів.
