Матасян ретельно вивчила архіви Європи й зробила висновок, що меню відіграло вирішальну роль у таких подіях: «великий страх» 1789 року у Франції, що передував Великій французькій революції, горезвісне «полювання на відьом», вибух релігійного фанатизму в XVIII ст. і навіть різке збільшення народжуваності в період «промислового перевороту». А був винен у всьому... житній хліб, що становив у ті періоди основу харчового раціону багатьох європейців. Свої докази автор звела до споринії — паразитичного грибка, який за належних погодних умов (холодна зима й вологе літо) вражає злаки, особливо жито. Навіть у мізерних дозах цей грибок (чорні ріжки на колосках), потрапляючи з борошном у хліб, чинить на організм згубну фізіологічну дію. Селяни з'їдали до кілограма житнього хліба в день, а погодні умови сприяли посиленому росту споринії. Отруєння супроводжувалося дуже сильними галюцинаціями й ураженням центральної нервової системи. Згодом зі споринії вчені вилучили наймогутніший галюциноген сучасності — «діетиламід».
Спалахи «полювання на відьом» у книзі Матасян пов'язані з розпізнавальними ознаками одержимості, за якими впізнавали «відьом». Це конвульсії, мимовільне сіпання лицевих м'язів, блукаючі очі з характерним блиском. Вони разюче нагадують симптоми ураження нервової системи, яке спричиняє споринія. Полювання на «відьом» набуло масового характеру в країнах із прохолодним і вологим кліматом, де основною культурою було жито. У країнах, де основу харчового раціону становили овес і молочні продукти, «відьми» чомусь не траплялися.
Демографічний вибух у Європі, починаючи з 1750 року, історики пояснюють «картопляною теорією» збільшення населення. Перейшовши на картопляні блюда, люди позбулися хронічного отруєння споринією, що також сприятливо позначилося і на сексуальній спроможності. За твердженням окремих істориків медицини, отруєння населення свинцем сприяло... крахові Римської імперії. Згідно з їхньою гіпотезою, представники вищих прошарків суспільства тільки з вином на своїх вакханаліях щодня вживали декілька міліграмів свинцю.
Сьогодні в реєстрі медицини вже майже 4 тисячі найменувань отрут. Ще в середні віки відомий алхімік, лікар і філософ Парацельс попереджав: «Все — отрута, і тільки доза робить речовину неотруйною».
Сьогодні коптять ковбасу і м'ясо, розливають «мінеральні води» і мають доступ до їжі всі, кому не ліньки. Наш ринок переповнений ліками зарубіжного виробництва, часом сумнівної якості. Отрути, домішки, добавки й різні стабілізатори «недемократичні»: їх наявність у ліках суворо нормується стандартами. А Держстандарт України, як відомо, потрапив під ніж адміністративної реформи. Час покаже «доцільність» такої операції. Залишилася надія на нещодавно створене Національне агентство у справах контролю, якості й безпеки продуктів харчування та лікарських препаратів. Експансія отрут, можливо, припиниться й у нас не повторяться європейські історії з отруєннями.
