У львівські засоби масової інформації надійшло звернення громадського об'єднання «Нова хвиля», яке стало ще одним документом, що підтверджує справедливість вердикту Американського комітету захисту журналістів щодо першої особи держави, яку заокеанські колеги найменували «ворогом преси» №6. Нині є змога наочно переконатися: твердження цих експертів, принаймні на Львівщині, мають вагоме підгрунтя.
Судові гоніння, влаштовані на газету «Поступ» (два програні судові процеси за, м'яко кажучи, надуманими обвинуваченнями), нерозслідуване жорстоке побиття кореспондента газети «День» Олександра Сирцова (яке, нагадаємо, Президент обіцяв взяти під особистий контроль), санкції на позбавлення акредитації на саміт кореспондента газети «Високий Замок» Наталі Балюк, яка правдиво описала львівські події 9 травня — все це вказує на те, що в нашому регіоні почався масований наступ на ті мас-медіа, думка яких не влаштовує пропрезидентські владні структури. «Львівська влада, — вказується в заяві, — приймає досить специфічні рішення щодо фінансової політики на ринку засобів масової інформації, підгодовуючи відверто сірі та непопулярні видання, або методом силового тиску вказує, які видання потрібно передплачувати».
Звернення закликає журналістів бойкотувати у своїх виданнях публікацію будь-яких матеріалів, пов'язаних з владою, містить вимогу негайного усунення із займаної посади заступника голови облдержадміністрації Василя Базіва (у заяві він названий «головним душителем преси на Львівщині») і втручання у львівські події Президента України для термінового припинення сваволі.
Із проханням прокоментувати звернення лідера «Нової хвилі» Тараса Стецьківа репортер «Дня» звернувся до згаданих у документі журналістів і представників мас-медіа.
Наталя БАЛЮК, газета «Високий Замок»:
«У такий непевний час не повинно бути конфронтації між пресою та владою. Наша справа — об'єктивно висвітлювати події, а справа влади — гiдно сприймати критику».
Олександр СИРЦОВ, «День»:
«Щодо звернення до Президента і відставки пана Базіва, то я обома руками — «за». А з питання бойкоту публікацій про владу категорично проти: звідки, як не із засобів масової інформації, люди довідаються про всі ті ганебні речі, які чинить влада?»
Керівник секретаріату «Нової хвилі» Андрій СТЕЦЬКIВ:
«Далі відступати нема куди, виявилося, що правові норми захисту журналістів діють у нас тільки на папері. Залишився єдиний спосіб — публічний виступ, який служитиме страховкою об'єктивного розгляду судових справ і ставлення владних структур».
Орест ДРУЛЬ, голова правління видавничої групи «Поступ»:
«Цілком і повністю підтримую заяву «Нової хвилі». Вважаю нонсенсом, що у своїй позовній заяві на «Поступ» заступник голови облдержадміністрації пан Василь Базів хоче отримати від нас один мільйон гривень відшкодувань за те, що ми назвали його «соловейком» і «партайгеноссе». Між іншим у цій же позовній заяві Базів вказує і на те, що наша публікація завадила йому стати головою Львівської облдержадміністрації, що виглядає смішно. Несправедливі судові рішення ми будемо оскаржувати через обласний суд».
КОМЕНТАР
Голова Спілки журналістів України Ігор ЛУБЧЕНКО: «Василь Базів — людина, дуже добре обізнана з діяльністю органів представницької влади та ЗМІ за кордоном, і тим більше обурює, що саме він виступає з такими мільйонними позовами на пресу, що мають призвести до закриття газети «Поступ». Колись, кілька років тому, коли Василь Базів створював газету «За вільну Україну», він так само обурювався діями львівської влади, яка не давала йому можливості утверджувати свободу слова і пресу, незалежну від тиску владних структур. На парламентських слуханнях «Інформаційна політика України: стан і перспективи» я говорив про те, що страх дедалі більше стає складовою частиною поведінки українських журналістів.
Після вбивства Бориса Дерев'янка нас запевнили, що той, хто стріляв, та ті, хто скеровував руку вбивці, неодмінно будуть знайдені та покарані. Суд відбувся. Вирок винесено. Але в усіх, хто був присутній на процесі, й досі немає впевненості, що засуджено саме вбивць Дерев'янка. Суд не зібрав переконливих доказів, зникла навіть відеокасета з записом процесуальних дій. Коли на слідстві, яке перебувало під пильним оком Президента, Генпрокурора, зникають речові докази, про що вже говорити далі?
Ми наполягаємо, щоб Генпрокуратура всебічно перевіряла всі випадки порушень посадовими особами законодавства щодо свободи слова і вживала рішучих заходів.
