З проханням прокоментувати ситуацію з дитячою та підлітковою наркоманією в Україні я звернулася до фахівців.
Валентин СИНИЦЬКИЙ, керівник Міжвідомчого центру клінічної й експериментальної наркоманії МОЗ і НАНУ при Українському НДІ соціальної та судової психіатрії, професор, доктор медичних наук:
— Кожний третій з тих, кому 12—24 роки, хоча б раз спробував наркотики. 1998 року в Україні було офіційно зареєстровано 75 тисяч наркоманів у другій і третій стадії. Щоб мати реальне уявлення про масштаби епідемії, цю цифру зазвичай множать на 10. А якщо додати осіб, які не звертаються по медичну допомогу, а також ту третину молоді, яка пробувала наркотики, то картина виявиться зовсім невтішною.
Наркоманія по справжньому проявилася у нас 1982 року. Згідно з радянським законодавством і хворих, і продавців наркотиків саджали у в'язницю. Потім, у зв'язку з «сухим законом», який було введено Горбачовим—Лігачовим, вживання наркотиків набуло значного розмаху.
На теперішню ситуацію з наркоманією в Україні значно вплинула економічна ситуація. Тому найбільш виражені прояви наркоманії в промислових регіонах і портових містах — Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Луганську. Меншою мірою — в Західній Україні.
Наркоманія несе небезпеку зараження СНІДом. 1994 року в Україні було зареєстровано кілька випадків, а в минулому — вже 36 тисяч хворих, серед яких більшість інфікована при ін'єкційному введенні наркотиків.
— Які існують програми по боротьбі з наркоманією?
— Для боротьби з цим явищем 1994 року було створено «Національну програму протидії зловживанню наркотичними речовинами та їх незаконному обороту». До неї залучено видатних вчених та наукові заклади Міністерства охорони здоров'я, Національної академії наук, Медичної академії наук, Міністерства освіти, а також медичні вузи України. Було розроблено методи визначення наявності наркотичних речовин у біологічних рідинах (слина, сеча, кров), а також у повітрі, що видихається, клінічні методи виявлення хворих на наркоманію, досліджувалися механізми походження хвороби, зміни, що відбуваються в організмі під час хвороби. Розроблено низку методів терапії та лікування наркоманії. 1998 року розробки залишилися незавершеними — немає грошей. Нами спільно з Інститутом біохімії (академік М.Ф. Гулий) розроблено новий препарат медицид, який знімає наркотичну фізичну залежність. За рубежем серед методів лікування найбільш поширені замінювальна терапія метадоном і психотерапія, заснована головним чином на досвіді роботи груп самодопомоги анонімних алкоголіків. Зараз групи анонімних алкоголіків (АА) і анонімних наркоманів (NА) існують у багатьох містах України.
Проблема наркоманії в Україні є загальнонаціональною і вимагає організації комплексної протидії, яка включає соціальні, юридичні, медичні і педагогічні заходи.
Андрій ГОРБАНЬ, заступник керівника Міжвідомчого центру клінічної й експериментальної наркологія при Українському НДІ соціальної та судової психіатрії:
— Вживання підлітками наркотиків провокує, передусім, порушення взаєморозуміння між батьками і дітьми. Якщо самі батьки вживають алкоголь і наркотики, мають кримінальний рід занять, спотворений соціальний стереотип поведінки — все це ризик наркотизації підлітків.
— Часто батьки виявляють, що їхні діти звикли до наркотиків, коли хвороба вже прогресує. На що потрібно звертати увагу батькам, щоб розпізнати біду?
— Зміна кола знайомих — дитина перестає спілкуватися зі старими друзями, а про нових нічого вдома не говорить — може свідчити про появу у дитини інтересів, які приховуються нею. Прохання дати грошей в більшому обсязі, аніж це було раніше, повинні вже насторожувати. Крім того, при вживанні наркотиків спостерігається зниження апетиту, різко виражені перепади настрою. З'являється брехливість, демонстративність у поведінці, підвищується дратівливість, конфліктність. За цих ознак потрібно з'ясувати ставлення дитини до наркотиків. Сліди від ін'єкцій на передпліччях, кистях рук, стопах (треба враховувати, що наркотики можуть потрапити в організм не тільки через шприц, а й у суміші з тютюном при курінні), шприци та хімічні реактиви в домі, винесення цінних речей з дому, велика кількість дзвінків по телефону від незнайомих людей — говорить про виражену втягненість у проблему і про необхідність звернення до фахівців.
Павло ДУПЛЕНКО, кандидат медичних наук, асистент кафедри психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця:
— Наркоманія — це хитра і підступна хвороба, спочатку непомітна для тих, хто страждає на неї. Якщо людина втяглася — самостійно вирватися вона вже не може. Залежність формується досить швидко — протягом трьох-чотирьох тижнів, а іноді може виникати навіть після першого прийому. Особливий неспокій викликає те, що ця хвороба поширюється серед школярів. Проблема наркоманії вимагає комплексного рішення на державному рівні. Жодне відомство поодинці не впорається з цією проблемою.
— Які наркотики найбільш поширені серед школярів і в якому віці частіше за все діти вперше їх пробують?
— Серед школярів найбільш поширені так звані легкі наркотики, які курять — коноплі, гашиш, анаша. Відсоток важких наркотиків (кокаїн, опіати, ЛСД) значно нижчий. Часто попервах наркотики роздаються безкоштовно, а коли підліток втягнувся — вимагають гроші, які він добуває кримінальним шляхом, не маючи іншого джерела доходів. У середньому, перший прийом наркотику припадає на 13—15 років у хлопців, у дівчат — трохи пізніше. Вживання наркотиків несе пряму загрозу дитячому організму — швидше розвивається звикання, відмічається затримка в розвитку розумових здібностей, організму загалом.
— Що потрібно зробити, якщо на сім'ю обрушиться нещастя — дитина-наркоман?
— У разі виникнення наркотичної залежності потрібно звернутися до фахівця. Не варто попадатися на несумлінну рекламу — лікування наркоманії за один день. Це тривалий і важкий процес. При наркоманії, яка вже сформувалася, необхідна дезинтоксикація, фармакотерапія абстинентних проявів, психотерапія, а потім соціальна адаптація — навчання життя в суспільстві. І, звісно, терпіння, такт, розуміння рідних і у хворого бажання позбутися залежності.
