У Відні бали проходять щорічно з грудня до кінця лютого
в найгарніших старовинних палацах, де можна, залишивши за дверми сучасність,
опинитися в минулому віці.
— До балу, — говорить Юля, — готуються задовго і ретельно.
Відкладають гроші (квиток коштує $100), шиють або купують одяг, аксесуари.
У Відні існують спеціальні магазини «Все для балу». Довгожданного вечора
дами вдягають запаморочливі довгі плаття (вище щиколотки не можна!), чоловіки
— фраки або, в крайньому випадку, чорні костюми. Ще вдома вбрання зобов’язує
«увійти в образ». Чудо перевтілення продовжується «біля парадного під’їзду».
До прибулих автомобілів поспішають швейцари, широко розкривають дверцята,
допомагають дамі вийти. До речі, на бал пропускають тільки пари.
Юля побувала на балу в Ховбурзі — найпрестижнішому палаці
— резиденції австрійського уряду. — Близько 15 залів, як у Пітері, — розповідає
Юля, — кожний з яких має свою назву: червоний, золотий, жовтий, зелений...
І хоча в кожному залі можна замовити столик, повечеряти там шалено дорого:
пляшка шампанського, яка в магазині коштує $10, на балу обійдеться в $50.
Пари переходять із залу в зал. Всі австрійці обов’язково
відвідують школи бальних танців, тому цього казкового вечора вони — прекрасні.
Ми ж — колишні радянські — виглядаємо, як правило, досить жалюгідно.
Цікавою є церемонія відкриття балу. З різних кінців залу
виходять юнаки та дівчата в білих бальних вбраннях (неповнолітні, до 18
років, обов’язково мають бути на балу в білих, як у нареченої, сукнях),
беруться за руки. І ця жива чорно-біла гірлянда весь час плавно колишеться,
створюючи різноманітні фігури.
Ще одна цікава особливість балів: всі дами (окрім дівчат
у білому) до півночі приховують своє обличчя під масками. І лише після
12 години ночі знімають маски.
Замовити власний бал може будь-яка громадська організація.
Скажімо, факультет університету. У палаці їм призначають певний день. Квитки
розповсюджують самі студенти. Окрім того, вони продаються у всіх касах:
на бал може прийти кожний бажаючий. А оскільки бали користуються величезною
популярністю, то вже за півтора місяця до заповітного дня квитків у касі
може не виявитися.
