Співробітництво за віссю «Північ — Південь» є не що інше, як розробка ідеї Балтійсько-Чорноморського єднання. Для України ця ідея, поряд із активізацією контактів із Польщею, є спробою закріпитися в Європі. Для прагматичних естонців – це означає, по-перше, вихід на нові ринки, по-друге, можливі прибутки. Не кажучи вже про політику — реалізація Балтійсько-Чорноморської ідеї не може в цілому не ослабити ролі Росії. І зрозуміло, що ідея працюватиме лише тоді, коли на неї працюватимуть інвестовані в різні проекти гроші. Перш за все — у транспортування енергоносіїв, спорудження транспортних коридорів, готельну справу, а також переробку сировини.
Естонські компанії, як повідомляється, готові вкласти в Україну приблизно $300 млн. Зокрема, фірма «Пактермінал» цікавиться будівництвом нафтотерміналу під Одесою. «ХансаТ», як повідомив Інтерфакс, хотіла би взяти участь у будівництві паромних переправ — наприклад, із Одеси до Поті. Торік естонці приватизували один із запорізьких молокозаводів і мають наміри йти далі. Тим більше, що угода про вільну торгівлю з Україною дозволяла б дуже багато, якби вона повністю виконувалася — нарікань із Таллінна на адресу українських чиновників чимало. Доводилося чути й про звинувачення українських державних установ у спробах витіснити естонські товари з українського ринку. Це теми до зустрічі прем’єр-міністрів двох країн у Таллінні, яка вже готується.
Україна ж готується провести Балтійсько-Чорноморську конференцію у вересні в Ялті, участь у якій уже підтвердили президенти Фінляндії та Естонії, як, до речі, й лідери Польщі та Литви.
