Не будемо гадати, чи стало це нагородою за службу вітчизні на минулих виборах. Однак більшість проблем третьої влади залишається невирішеними й досі: тяганина, перевантаженість, недостатність і плинність суддівських кадрів, неповага і залежність — як постійний атрибут роздутої від хронічних хвороб судової системи. З досягнень останнього року можна назвати лише одне: судді, депутати, вчені, чиновники Міністерства юстиції вперше сіли за стіл переговорів, щоб обговорити проекти закону про реформування судової системи, яких, треба сказати, вже чотири. Щоправда, поки цей замір закінчився казусом. На одній із зустрічей у парламентському комітеті ВР заступник міністра юстиції Микола Пасенюк заявив, що конституційний термін «Президент створює суди» для Міністерства юстиції означає те ж, що й «Господь створив землю», на що народний депутат Олександр Лавринович зазначив, що «хоч він і не Господь, але іноді так думає». Чи означає ця позиція Мін'юста, що судовій владі доведеться забути про оновлення судової системи, принаймні до виборів? Проте дискусії на суддівській конференції обіцяють бути гарячими, адже бажання взяти в ній участь висловили і народні обранці, і представники виконавчої влади.