Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Грегор ГІЗІ: «Стосовно мене важко залишатися байдужим»

24 вересня, 1998 - 00:00

— Ваше ім’я викликає емоції, особливо на заході країни.
Багато хто із жителів старих земель вважає вас шпигуном... Що ви можете
сказати з цього приводу?

— Я думаю, що моє ім’я викликає емоції не тільки на заході,
а й на сході Німеччини. Реакції на мою поведінку як політика полярні. Це
або конкретне схвалення, або повне заперечення. Стосовно мене важко залишатися
байдужим. А звинувачення щодо мого минулого просто брехливі. Тим діям,
якими мене хочуть прибрати з політичної сцени, не місце в правовій державі.

— Як ви гадаєте, чому вашу партію так не люблять на заході
й люблять на сході?

— У нових землях люди бачать наш процес оновлення й розуміють,
що ми боремося за їхні права, — як у бундестагу, так і поза ним. Для людей
у старих землях ми — чужі. НДР була для них закордоном. Для них ми немов
із іншої країни. Крім того, у колишній Федеративній республіці існував
ірраціональний антикомунізм, вплив якого ми й сьогодні відчуваємо на собі.

— Чи вважаєте ви, що ХДС убачає у вас і у вашій партії
небезпеку?

— Я не знаю, чи вбачає вона в нас небезпеку, але думаю,
що вона швидше вдає, що вбачає. ХДС намагається зберегти старий образ ворога
— німецьким консерваторам завжди потрібен такий образ. Тому ХДС намагається
перетворити нас в опудало. Однак схоже, що це вже не діє. І не тільки на
сході, а й на заході.

ПДС абсолютно демократична. Вона бореться проти расизму,
ненависті до іноземців. Вона старається активно брати участь в інтеграції
переселенців із Росії.

— Скажіть, будь ласка, що означає для вас слово «комуніст»?

— Дуже важко сказати. Сталін називав себе комуністом і
ті, кого він убивав, також називали себе комуністами. Я називаю себе демократичним
соціалістом, оскільки більше не хочу мати справи ні з кадровою партією,
ні з авангардом. Проте я високо ціную роботу комуністів, котрі дотримуються
своїх ідеалів, послідовних борців за демократію, проти сталінізму. А такі
люди завжди були, є й будуть.

— Чи підтримуєте ви контакти з компартіями в пострадянських
державах?

— Ми підтримуємо контакти з Компартією Росії й іншими партіями
в цій країні. Сьогодні ми не намагаємося зациклитися на контакті з однією
партією. Звичайно, між нами й Компартією Росії існують відмінності. У нас
різні цілі й завдання, відмінна історія. За щось вони критикують нас, за
щось — ми їх. Однак інтенсивна співпраця, що йде на користь обом партіям,
не припиняється.

— Подейкують, що Герхард Шрьодер, у разі необхідності,
не омине можливості скористатися вашою допомогою, аби бути обраним канцлером?

— Я припускаю таку можливість. Але набагато важливішим
за результат виборів є питання, як ми зможемо дійти згоди в питаннях бюджету
й законодавства. Я думаю, що Шрьодер більше зацікавлений у створенні «великої
коаліції».

— У чому ж корінна відмінність між вашою партією і соціал-демократами?

— СДПН — партія, яка розпрощалася з лівими поглядами, —
все більше зміщується до центру. Щоб сьогодні прийти до влади, вона проводить
чимдалі, то ліберальнішу політику, в той час як ми, Партія демократичного
соціалізму, у центр політичних дискусій ставимо питання соціальної справедливості.

— І як же ви збираєтеся боротися, наприклад, із безробіттям?

— Ми повинні серйозно поставитися до питання про понаднормові
години праці й про скорочення робочого часу. А федеральний уряд діє у зворотному
напрямі. Наприклад, він збільшив пенсійний вік для жінок. Окрім того, роботодавцеві
робоче місце обходиться так дорого, що йому вигідніше, щоб ці люди залишалися
на вулиці. Це треба подолати. По-друге, ми пропонуємо створення громадського
некомерційного сектора, орієнтованого на послуги у сфері екології, культури,
спорту, роботи з молоддю й соціального забезпечення. На 70 відсотків він
повинен самофінансуватися, а на 30 відсотків — бути на дотації. Торік безробіття
коштувало бюджетові 166 мільярдів марок. Чи не краще вкласти ці гроші в
громадський сектор, забезпечити роботою мільйони людей і створити мережу
послуг? Я думаю, гра варта свічок.

— На що ви розраховуєте на виборах 27 вересня?

— По-перше, ми сподіваємося, що нинішня коаліція відійде,
уряд зміниться, а також відбудуться політичні зміни за участю ПДС. Ми також
сподіваємося з’явитися в парламенті в новій якості, тобто не як депутатська
група, а як фракція. Якщо це станеться, то для мене це буде успіхом. На
сході ми розраховуємо набрати від 20 відсотків, а на заході 1,8 — 2 відсотки.

№182 24.09.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Розмову вів Олександр ПАВЛОВ, спеціально для «Дня» Кельн 
Газета: 
Рубрика: