Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Аромат кохання Марсо

19 вересня, 1998 - 00:00

Тетяна Самойлова зіграла Анну Кареніну в 34 роки, Вів’єн Лі — у 35 років,
а Алла Тарасова — в 55! Можливо, наймолодшою із Анн була тридцятирічна
Грета Гарбо. А скільки ж Софі Марсо? Стільки, скiльки було й самій Анні
Кареніній.

Звісно ж, для втілення цього виняткового характеру потрібні і зрілість,
і життєва мудрість, і досвід любовних стосунків. Цього Софі Марсо не позичати.
За дванадцять років складного й заплутаного спільного життя з режисером
Анджеєм Жулавським, який старший за Софі на 25 років, вона зазнала і радощів,
і розчарувань, і пристрастей, і відчаю. Не раз пережила й розлуку, й примирення.
Їхній бурхливий роман почався з гучного скандалу, коли через Жулавського
Софі Марсо розірвала 10-річний контракт з «Гомоно». Що стосується материнського
досвіду, необхідного для розуміння Анни Кареніної, він прийшов до Софі
Марсо нещодавно з народженням сина Венсана.

«Анна — це один iз найсильніших, найбагатших, найтрагічніших жіночих
характерів, — вважає французька актриса, нова Анна Кареніна кінця кінематографічного
століття. — Значення роману Толстого виходить за межі національної культури.
Адже він передусім про кохання: шалене, пристрасне, жертовне. Про загадковий
світ людських емоцій».

Iз російською класикою Софі Марсо вперше зустрілася ще на зорі її тепер
уже довгої та успішної кар’єри (в кіно вона з тринадцяти років), коли Жулавський
відкрив юне дарування у своєму «Шаленому коханні», вільній екранізації
«Ідіота» Достоєвського. Краса, жіночність, чарівливість, тонкий розум і
прекрасне тіло Софі Марсо прикрашають всі фільми, в яких вона з’являлася,
— «Мої ночі прекрасніші за ваші дні» Анджея Жулавського, «Вечірку», «Форт
Саган», «Студентку», «Доньку Д’Артаньяна» Бертрана Таверньє, «Аромат кохання
Фанфан», де сексапільна красуня Фанфан крутить-вертить, як хоче, досвідченим
Олександром (Венсан Перес), використовуючи всі таємниці та чарівність жіночої
сили, всі відтінки любовних стосунків — флірт, пристрасть, ніжність.

Кар’єра Софі Марсо в ролі міжнародної зірки зміцнилася з появою в житті
її героїні — прекрасної французької принцеси Ізабель, яка марнує свої роки
з нелюбимим чоловіком-принцем — чарівного шотландського рицаря Відважне
Серце — Мела Гібсона з його компанією «Айкон продакшнз». Голлівуд негайно
накинув оком на сліпучу француженку, і за «Відважним серцем» Мела Гібсона
були «Вогненне світло» Уїльяма Ніколсона («Голлівуд Пікчерс»).

І хоча Софі Марсо не опинилася серед щасливих володарів «Оскара», «Відважне
серце» привело її до «Анни Кареніної». Зохоплений французькою зіркою, Мел
Гібсон і його компаньйон по «Айкон продакшнз» Брюс Дейві нікого не хотіли
бачити в ролі Анни — найжіночнішої з жінок, найаристократичнішої з аристократок,
крім Софі Марсо. «Марсо притаманна елегантність, властива дамам російського
вищого світу тих часів. Крім того, вона винятково талановита», — каже Дейві.

Невдовзі «Уорнер Бразерс» випускає в прокат «Анну Кареніну Льва Толстого»,
поставлену Бернардом Роузом («Безсмертний коханий», «Кендімен»). Дві інші
сторони любовного трикутника складають Шон Дін (Вронський) і Джеймс Фокс
(Каренін).

У роботі над 20-мільйонодоларовою і найбільшою американською постановкою
останніх десятиліть, знятою повністю в Росії, брали участь російські компанії
«Ібрус» і «Трітз» Микити Михалкова. Зйомки проходили в історичних місцях
Санкт-Петербурга — Маріїнському та Єкатеринінському палацах, старовинних
особняках, де сьогодні розташовуються Будинок композиторів, Будинок учених
і Будинок архітекторів, на вулицях і набережних північної столиці.

Очевидно, надивившись на російський антураж кінця минулого століття
і на шикарну закордонну жінку, Микита Міхалков вирішив i собi поринути
в російську історію й зняти костюмовану любовну драму «Сибірський цирульник»
iз голлівудською зіркою Джулією Ормонд у головній ролі.

Євгенія ТИРДАТОВА,

Москва, «Киноглаз»,

№179 19.09.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

спеціально для «Дня» 
Газета: 
Рубрика: