Ну справді, коли вдень із парламентської трибуни пані Юлія змалювала бюджетно-кримінальні злочини Президента й зажадала імпічменту, а ввечері в національному телеефірі з’явився міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов із розповідями про ЄЕСУ й також кримінальні справи, важко було не пригадати: ось він, один із героїв, якому «Громада» загалом і її лідер Павло Лазаренко, зокрема, мають довіку дякувати за титанічні зусилля у «громадній» популяризації в найкоротший термін. І з доброю якістю — в розумінні ефективною.
Не потрібно бути вченим психологом, аби здогадатися: коли народ (унаслідок своєї жахливої невдячності), склав образ влади як ситої, самовдоволеної та злодійкуватої, то явлення народу викривальника в особі Толстоухова навряд чи послужить спростуванням обивательської хибної думки. А з іншого боку Юля... Ну просто казка про Карабаса-Барабаса й Мальвіну. Чи Дюймовочку і жаб’ячого сина. І де буде народне співчуття? І хто згадуватиме різноманітні дурниці про оборотний капітал і прибутки ЄЕСУ в порівнянні з декларацією Юлії Володимирівни, приміром?..
На прес-конференції, даній пані Тимошенко на доповнення до свого парламентського старту, кореспондент «Дня» поцікавилася: судячи з усього, виконавча влада в особі пана Толстоухова в новому сезоні починає широкомасштабну розкрутку персонально Юлії Тимошенко, творчо користуючись власними напрацюваннями минулого сезону. Наскільки це збігається з особистими планами самої пані Юлії? На іронію пані Тимошенко відгукнулася відразу, а з відповіддю довелося поморочитися. І все-таки вона полягала в тому, що заяву про самостійний похід Юлії Володимирівни не заплановано. Поки що? — повисло в повітрі. Проте було сказано добре слово про Олександра Мороза, котрого особисто пані Юлія бачить Президентом. Таким чином, уже окреслений розклад набрав зриміших контурів: коли на шальку терезів граціозно стає пані Юлія, то з іншої шальки, не виключено, нехай без грації, але, досить легко, відривається пані Наталія Вітренко зі своєю могутньою ПСПУ і, скажімо так, зависає, попри діяльну, але як завжди незграбну допомогу адміністрації Президента. Принаймні, у цьому, очевидно, полягає ідея, не позбавлена пікантності й вишуканості...
Пані Тимошенко підтвердила свою рішучість («офіційно заявляю») стосовно збирання підписів для проведення референдуму про дострокове припинення повноважень Президента. Тут, мабуть, не має значення кінцева мета — акція і за задумом, і за термінами цілком укладається в масову рекламну кампанію перед виходом на фінішну пряму президентських виборів. А на уточнення кореспондента «Дня» — це акція «Громади» чи персонально Юлії Тимошенко — відповідь була очікуваною, зважаючи на відомі розбіжності в позиціях Павла Лазаренка й пані Тимошенко в цьому питанні. Це, проте, не варто сквапно тлумачити як прообраз розколу в «Громаді». Цілком можливо, що, демонстративне дистанціювання Юлії Володимирівни від Павла Івановича має за мету чистоту експерименту — без участі «собак, понавішаних на лідера «Громади». А спроби перечепити собак з однієї статі на іншу, уже зроблені паном Толстоуховим і компанією, можуть мати цілком передбачуваний результат, уже описаний у нетлінному фольклорному творі «У попа жила собака...» Можна по-різному оцінювати дії Юлії Тимошенко в той момент, коли країна переживає кризу, Президент мріє, аби «депутатів не було чути», а спікер Ткаченко закликає об'єднатися з виконавчою владою і «сконцентрувати згусток розуму» для розв'язання важких проблем. Проте є тут один несподіваний показник перспективності обраного нею шляху. Під кінець прес-конференції в зал зайшов усміхнений пан Кулєба — головний редактор газети «Независимость», відомий своїм обожнюванням Леоніда Кучми й фанатичною ненавистю до його «ворогів». Він терпляче дочекався черги й палко приклався до ручки Юлії Володимирівни, щось вручивши їй із освідченнями в коханні...
Після цього абзац про вірних псів влади, про щурів, про кораблі, флюгери й інше матеріальне просто недоречний. Читач у змозі поставити крапку сам.
